Наші переваги:
Робота з IT Accounting
-
Запит
-
Консультація
-
Реєстрація бізнесу / Перевірка документів
-
Складання Договору
-
Початок роботи
Відгуки
We were clients of IT accounting for more than a year and were always satisfied with a service we’d received:
– clear guidance during onboarding;
– fast communication;
– not only general information, but solutions to our business;
– document flow that was always in time.
That was really reliable partnership to keep clear financial operations and taxes.
Працюю з IT Accounting з 2017 року. З моменту відкриття ФОПу і до тепер, ведення звітності, а також сплата податків є дуже легкими і приємними процесами. Я ніколи не переживаю за стан мого ФОПу, тому що довіряю цю справу професіоналу. Наталія дуже доброзичлива та відгукується на всі мої прохання, а також допомагає консультаціями. Дуже вдячний Наталії за співпрацю.
Консультировался по вопросам использования иностранных валютных счетов, а так же декларирования и ведение налоговой отчетности для ФОП. Получил очень четкие ответы на поставленные вопросы. Так же получил ссылки на законодательную базу, которая подкрепляет полученные ответы. Большое спасибо за консультацию!
Vladislav Stepanenko
Были предоставлены отличные рабочие методы вывода средств на счёт ФЛП! Также помогли с документами!
Андрій П
Мы работаем с Натальей около года. Очень довольны ее услугами и экспертизой. Всегда оформляет документы и отчётность вовремя. Помогла оформить и зарегистрировать формы бизнеса в Украине. Всегда в онлайне и отвечает на вопросы связанные с деятельностью, помогает оптимизировать деятельность.
Наталья предоставила очень подробную и профессиональную инструкцию по регистрации ФОПа, открытию счетов, взаимодействию с системой Payoneer, дополнительно ответила на ряд возникших у меня вопросов как до консультации, так и после предоставления инструкции. Наталья максимально вникла в суть моих вопросов и терпеливо дала исчерпывающие ответы. Рекомендую обращаться именно к ней.
Популярні статті
Статті по темі
Докладні оновлення у податковому законодавстві для ФОПів 3 групи в 2025 році ми розглядали у статті — Законодавчі новини для підприємців в сфері IT в 2025 році , в тому числі — про початок сплати військового збору, починаючи з 1 кварталу 2025 року. Сьогодні, окремо розглянемо новий розділ, який додався до Податкової Декларації для звітування по нарахуванню військового збору.
Отже,
При звітуванні за 1 квартал 2025 року ФОПи 3 групи на ЄП мають перший раз скласти і надіслати до ДПС Податкову Декларацію за новою формою.
За якою формою подавати декларацію?
Декларація подається за формою, затвердженою Наказом Мінфіну від 19.06.2015 № 578, у редакції Наказу Мінфіну від 31.01.2025 № 57.
Електронний ідентифікатор форми оновленої декларації — F0103309.
До стандартної Декларації для ФОП 3 групи додався –
Розділ VІІI. Визначення податкових зобов’язань по військовому збору
У цьому розділі є два підрозділи:
1. Для платників єдиного податку першої, другої груп
2. Для платників єдиного податку третьої групи.
ФОПи 3 групи ЄП заповнюють тільки підрозділ 2, а саме:
• рядок 23 — загальна сума отриманого доходу (сума показників рядків — 05, 06 і 07), помножена на 1%. Наприклад, якщо сума показників рядків — 05, 06 і 07 — 250 000 грн, то в рядку 23 зазначаємо суму ВЗ — 2 500 грн (250 000×1%);
• рядок 24 — відображається сума ВЗ, нарахована за попередній звітний період поточного року (значення рядка 23 декларації попереднього звітного періоду). Примітка — у декларації за 1 квартал цей рядок — не заповнюється;
• рядок 25 — сума ВЗ, що підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду (рядок 23 — рядок 24).
Примітка — У декларації за1 квартал 2025 року до рядка 25 переноситься значення рядка 23.
Це сума військового збору, який слід сплатити за наслідками звітного кварталу.
У рядках з 26 по 29 відображається уточнення показників щодо нарахування ВЗ, якщо в деклараціях минулих періодів була помилка:
• у рядку 26 — сума ВЗ, яку наведено в рядку 25 декларації, яка виправляється;
• у рядку 27 — правильна сума ВЗ;
• у рядку 28 — збільшення суми ВЗ до сплати (ряд. 27 — ряд. 26, якщо ряд. 27 > ряд. 26);
• у рядку 29 — зменшення суми ВЗ до сплати (ряд. 27 — ряд. 26, якщо ряд. 27 < ряд. 26).


Слід додатково зазначити, що військовий збір сплачується в той самий строк, що і єдиний податок, за І квартал 2025 року — до 20.05.2025.
Сподіваємось, що даний огляд допоможе Вам для легкого самостійного звітування.
А якщо у Вас залишились питання, пишіть – на робочий ТГ нашої компанії, ми з радістю Вам допоможемо.
Що таке паушальний обрт?
Паушальний обрт (хорв. paušalni obrt) — одна з найпростіших форм ведення бізнесу у Хорватії. Це спеціальний режим оподаткування, який дозволяє спрощене ведення бухгалтерії та фіксоване сплачування податків, підходить для фрілансерів.
Хто може зареєструвати паушальний обрт?
Паушальний обрт підходить для підприємців, що ведуть невеликий бізнес, оскільки є обмеження по річному доходу (на 2024 рік це близько 40 000 евро). Такий спосіб оподаткування дозволений для сервісних та торгових діяльностей (наприклад, IT-послуги, консалтинг, малий ремонт, перукарські послуги).
Що входить у реєстрацію obrt?
1️⃣Реєстрація в державному реєстрі
2️⃣Реєстрація у податковій інспекції, подання наступних форм:
3️⃣Реєстрація у пенсійному та медичному фондах, подання наступних форм:
- Obrazac eM-1P – Prijavu o početku osiguranja
- Obrazac eM-11P – Prijavu o početku poslovanja obveznika doprinosa)
Найпоширеніші питання по obrt:
- Як розрахувати фіксований податок obrt?
- Як виводити кошти з рахунку obrt?
- Що потрібно для реєстрації obrt?
- Які щомісячні соціальні внески в obrt в 2025 році?
- Як Підібрати NKD (КВЕДи) для obrt?
- Розрахунок податкового навантаження на хорватський obrt, 2025 рік у порівнянні з Розрахунком податкового навантаження на український ФОП, 2025 рік;
- Розрахування розміру соціальних виплат, якщо фізична особа працює одночасно – як наймана особа та як самозайнята особа.
Дані питання розглядаються у –
податковій групі для підприємців в Хорватії
Obrt у Хорватії — це форма приватного підприємництва, яка дозволяє фізичним особам здійснювати господарську діяльність. Це одна з найпоширеніших форм ведення бізнесу в країні завдяки простоті реєстрації та управління.
Відмінності obrt від інших форм підприємництва:
-
Юридичний статус: Obrt не є юридичною особою;
-
Оподаткування: Доходи обліковуються як особисті доходи підприємця і оподатковуються відповідно. Виняток – Paušalni obrt.
-
Гнучкість: Простіша процедура реєстрації та менше регуляторних вимог порівняно з товариствами з обмеженою відповідальністю.
Процес реєстрації obrt:
-
Підготовка документації: Необхідно мати посвідчення особи, підтвердження кваліфікації (для зв’язаного або привілейованого obrt) та підтвердження адреси.
-
Подання заявки: Звернутися до відповідного органу з заповненою заявою та необхідними документами.
-
Реєстрація в податкових органах. Після отримання дозволу необхідно зареєструватися в податковій службі для отримання податкового номера.
-
Реєстрація в пенсійному фонді
Після отримання рішення про реєстрацію obrt необхідно зареєструватися в HZMO для забезпечення пенсійного страхування.
-
Реєстрація в медичному фонді Паралельно з реєстрацією в HZMO необхідно зареєструватися в HZZO для медичного страхування.
-
Відкриття банківського рахунку: Рекомендується відкрити окремий рахунок для ведення бізнес-операцій.
Нормативні акти:
Діяльність obrt регулюється низкою законодавчих актів Хорватії. Основним є Закон про ремесла (Zakon o obrtu), який визначає умови та процедури реєстрації, а також вимоги до кваліфікації.
Головні тези Закону про ремесла (Zakon o obrtu)
-
Визначення obrta (Ст. 2) – обрт визначається як самостійне та постійне ведення дозволеної економічної діяльності фізичними особами з метою отримання доходу або прибутку.
-
Класифікація obrta (Ст. 6) – існують три види obrta:
- Вільний (slobodni obrt) – не вимагає спеціальної кваліфікації.
- Зв’язаний (vezani obrt) – вимагає професійної підготовки або майстерного іспиту.
- Привілейований (povlašteni obrt) – потребує ліцензії або дозволу відповідного міністерства.
-
Обмеження для реєстрації (Ст. 8) – фізична особа не може вести обрт, якщо їй судовим рішенням або дисциплінарною мірою заборонено займатися підприємницькою діяльністю.
-
Обов’язкові умови для ведення діяльності (Ст. 11) – підприємці повинні мати право користування приміщенням (якщо це необхідно для діяльності) та дотримуватися санітарних і технічних норм.
-
Реєстрація obrta (Ст. 15) – обрт реєструється в Обртному реєстрі на підставі рішення відповідного місцевого органу. Реєстрація є обов’язковою.
-
Документ для ведення діяльності (Ст. 14) – для ведення obrta необхідно отримати obrtnicu (ліцензію на обрт), а для привілейованих obrta також додатковий дозвіл.
-
Юридична відповідальність (Ст. 36) – підприємець несе відповідальність усім своїм майном за зобов’язання obrta. Водночас є певні обмеження на стягнення основного житла чи критично необхідного обладнання.
-
Трудові відносини та допомога сім’ї (Ст. 30) – члени сім’ї можуть допомагати в веденні obrta без обов’язкового оформлення трудових відносин.
Розуміння різних видів obrt та процедур їх реєстрації є ключовим для успішного започаткування бізнесу в Хорватії. Рекомендується консультуватися з профільними фахівцями або юридичними консультантами для забезпечення відповідності всім нормативним вимогам.
Якщо Вам потрібна допомога в гаступних питаннях:
- Реєстрація obrt в Хорватії
- Бухгалтерський супровід obrt в Хорватії,
звертайтесь до спеціалістів нашої компанії.
Податкова група для підприємців в Хорватії
ОЕСР веде і регулярно оновлює перелік поширених запитань (FAQ) щодо застосування Системи звітності про криптоактиви (CARF).
Питання, викладені в цих FAQ, були отримані від представників бізнесу та уряду. Відповіді на них роз’яснюють Система звітності про криптоактиви CARF та допомагають забезпечити послідовність у її застосуванні.
РОЗДІЛ І: ОБОВ’ЯЗКИ ПОСТАЧАЛЬНИКІВ ПОСЛУГ З ОБСЛУГОВУВАННЯ КРИПТОАКТИВІВ ЩОДО ЗВІТУВАННЯ
1. Зв’язок між гілками
Якщо Постачальник послуг з підзвітних криптоактивів підпадає під дію вимог щодо звітності та належної перевірки, викладених у Розділах II та III в Юрисдикції відповідно до Розділу I(A)(4), на підставі того, що має Філію, яка є звичайним місцем ведення бізнесу в цій Юрисдикції, і Постачальник послуг з підзвітних криптоактивів не має більш тісного зв’язку з іншою Юрисдикцією, яка запровадила CARF, чи повинен Постачальник послуг криптографічних активів, що підлягають повідомленню, виконувати вимоги щодо звітності та належної перевірки в цій юрисдикції лише щодо Відповідних операцій, здійснених Філією, чи щодо всіх Відповідних операцій, здійснених Суб’єктом?
Оскільки найвищим зв’язком Постачальника послуг криптографічних активів, що звітує, з юрисдикцією, яка впровадила CARF, є звичайне місце ведення бізнесу через Філію, Постачальник послуг криптографічних активів, що звітує, повинен виконувати вимоги щодо звітності та належної перевірки в Юрисдикції стосовно всіх Відповідних транзакцій, здійснених Суб’єктом, а не лише тих, що здійснюються Філією, за винятком випадків, коли Суб’єкт має іншу Філію в юрисдикції, яка впровадила CARF, і до неї застосовні Розділи I(G) або (H).
РОЗДІЛ II: ВИМОГИ ДО ЗВІТНОСТІ
1. Вимоги до звітності щодо підзвітних роздрібних платіжних операцій
Які вимоги до звітності щодо підзвітних роздрібних платіжних операцій?
Якщо Постачальник послуг криптовалют, що звітує, переказує платежі, здійснені у Відповідних криптовалютах, від клієнта до продавця на суму понад 50 000 доларів США як агент клієнта, Постачальник послуг криптовалют, що звітує, повинен повідомити про такий переказ як про Роздрібну платіжну транзакцію, що звітується.
Якщо Постачальник послуг криптографічних активів, що підзвітні, діє як агент торговця, Переказ повідомляється як такий, а не Підзвітна роздрібна платіжна операція. Однак, якщо Постачальник послуг з використанням криптографічних активів зобов’язаний перевірити особу клієнта торговця відповідно до національних правил протидії відмиванню грошей, то Постачальник послуг з використанням криптографічних активів зобов’язаний також розглядати клієнта торговця як Користувача криптографічних активів і повідомляти про таку операцію як про Роздрібну платіжну операцію, що підлягає повідомленню, по відношенню до клієнта.
точки зору вимог до звітності, сукупна інформація про Перекази, які є Підзвітними роздрібними платіжними операціями по відношенню до конкретного Користувача Криптоактиву, повинна відображатися як окрема категорія Відповідних транзакцій. Сукупна інформація щодо Переказів, які не є Підзвітними роздрібними платіжними операціями виключно в силу недотримання порогового значення de minimis, включається до сукупної інформації, що подається щодо Переказів, а не як Підзвітні роздрібні платіжні операції.
РОЗДІЛ ІІІ: ПРОЦЕДУРИ КОМПЛЕКСНОЇ ЮРИДИЧНОЇ ПЕРЕВІРКИ
1. Підзвітна юрисдикція Особа без податкового резидентства
Що стосується Користувача криптографічних активів – юридичної особи, яка є товариством, товариством з обмеженою відповідальністю або аналогічною юридичною особою, яка не є резидентом для цілей оподаткування, чи може Постачальник послуг криптографічних активів, що надає звітність, покладатися на адресу головного офісу юридичної особи для цілей визначення юрисдикції, в якій така особа є резидентом для цілей CARF?
Так, якщо Постачальник послуг підзвітних криптографічних активів не іншої документації для визначення місця ефективного управління Користувача криптографічних активів – юридичної особи, Постачальник послуг підзвітних криптографічних активів може покладатися на адресу головного офісу юридичної особи з метою визначення юрисдикції, в якій така особа є резидентом для цілей CARF.
РОЗДІЛ IV: ВИЗНАЧЕНІ ТЕРМІНИ
1. Некастодіальні послуги
Чи виключає визначення Постачальника послуг з надання звітності про криптоактиви, наведене в Розділі IV(B)(1), некастодіальні послуги, що здійснюють біржові транзакції?
Ні. Відповідно до Розділу IV(B)(1), Постачальник послуг з надання звітності про криптоактиви означає “будь-яку фізичну або юридичну особу, яка в якості бізнесу надає послуги, що здійснюють біржові операції для клієнтів або від їх імені, в тому числі […] шляхом надання торгової платформи”. З цією метою торгова платформа може надаватися фізичною або юридичною особою з наданням або без надання депозитарних послуг.
2. Обмін криптоактивів на токен
Певні Відповідні транзакції передбачають обмін Відповідних криптоактивів на токен, що представляє обмінювані Відповідні криптоактиви.
Це включає випадки коли відповідний криптоактив в одному блокчейні представляє відповідний криптоактив з іншого блокчейну або створення відповідного криптоактиву в тому ж блокчейні, який може бути використаний в автоматично виконуваній транзакції, в якій оригінальний відповідний криптоактив не може бути використаний. Новий Відповідний криптоактив повинен відповідати вартості активу, який він представляє, і зазвичай може бути викуплений в будь-який час.
Аналогічно, Користувач Криптоактивів може передати Відповідні Криптоактиви в контракт, що автоматично виконується, з метою їх використання в рамках механізму консенсусу для підтвердження транзакцій в розподіленому реєстрі. В обмін на це Користувач Криптоактивів може отримати токенізовану версію своїх Відповідних Криптоактивів, яка має таку саму вартість і може бути передана або продана.
Чи є такі операції, як описано вище, біржовими операціями?
Так, оскільки вони передбачають обмін Відповідного криптоактиву на інший Відповідний криптоактив, вони є обмінними операціями. Це не залежить від того, чи призводить Обмінна операція до оподатковуваного відчуження відповідно до застосовних податкових правил.
3. Кредити під заставу
Чи слід відображати Відповідну операцію, в якій Відповідні криптоактиви передаються в якості застави в обмін на операцію, виражену як позика Відповідних криптоактивів або фіатної валюти, і при цьому умови договору вимагають повернення застави та позичених Відповідних криптоактивів або фіатної валюти, як обмінну операцію або як переказ?
Постачальник послуг звітних криптоактивів повинен розглядати Відповідну транзакцію як Обмінну транзакцію тільки в тому випадку, якщо, виходячи з наявних у нього знань на момент здійснення Відповідної транзакції, він може визначити, що транзакція складається з придбання або одного або декількох Відповідних криптоактивів в якості компенсації за Фіатну валюту або інші Відповідні криптоактиви. Якщо Відповідні Криптоактиви передаються в якості позики або застави, вони не передаються в якості компенсації за придбання інших Відповідних Криптоактивів. Тому в тих випадках, коли Постачальник послуг, що повідомляє про Криптоактиви, не володіє інформацією про характеристики Відповідної транзакції, він повинен повідомити про неї як про Переказ.
Якщо Постачальник послуг криптовалют, що звітує, знає, що Відповідні транзакції, які він здійснює, складаються з передачі Відповідних криптовалют як застави в обмін на позику Відповідних криптовалют, які типи Передач він повинен використовувати для звітування про такі транзакції протягом строку дії позики?
Перекази, здійснені для отримання позики та повернення позичених Відповідних криптоактивів, повинні відображатися з типом переказу “Криптопозика”. Переказ Відповідних Криптоактивів у зв’язку з внесенням та поверненням застави повинен відображатися як Переказ типу “Застава”. Якщо окремо від повернення позичених Відповідних криптоактивів позикодавцю передається сума Відповідних криптоактивів в якості компенсації за позику, то такий Переказ повинен бути відображений з типом Переказу “Інше”.
В даній статті розглянемо важливі податкові зміни, впроваджені з 1 січня 2025 року.
1. Податки:
– З 1 січня 2025 року ЄСВ обов’язковий для всіх ФОП.
– З 01.01.2025 ФОП — платники єдиного податку є платниками військового збору.
Детальніше по податкам:
ФОП група 1 ЄП:
Єдиний податок — до 302,80 грн/місяць; Військовий Збір — 800 грн/місяць; ЄСВ — 1760 грн/місяць
ФОП група 2 ЄП:
Єдиний Податок — до 1600 грн/місяць; Військовий Збір — 800 грн/місяць; ЄСВ — 1760 грн/місяць.
ФОП група 3 ЄП:
– Єдиний податок від суми доходів – 5% без ПДВ або 3% з ПДВ;
– Військовий Збір — 1% від доходу;
– ЄСВ — 1760 грн в місяць.
ФОП на загальній системі:
– ПДФО – 18 % від чистого доходу;
– ВЗ – 5% від чистого доходу;
– ЄСВ (за себе) – 22% від чистого доходу з урахуванням min та max обмежень для прибуткових місяців (не менше 1760 грн і не більше 35 200 грн).
Пільги по ЄСВ
ЄСВ не сплачують:
– ФОП, які отримують пенсію за віком або за вислугу років та ФОП, які є особами з інвалідністю та отримують пенсію або соціальну допомогу.
– ФОП, які працевлаштовані за основним місцем роботи (або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті). В цьому випадку ЄСВ ФОП не буде сплачувати тільки за умови, що він працевлаштований за основним місцем роботи. Якщо ФОП працевлаштований як сумісник, тоді від обов’язку сплачувати ЄСВ він не звільняється. Пільга зберігається за умови, якщо роботодавець сплачує за такого працівника ЄСВ у розмірі не менше мінімального страхового внеску.
Військовий збір
(строки сплати, відповідальність за несплату та пільги по сплаті)
ФОП 1, 2 групи ЄП сплачують військовий збір авансом, не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники можуть сплатити військовий збір авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Авансові внески нараховуються ДПС.
Несплата або сплата не в повному обсязі авансових внесків з військового збору в порядку та строки передбачені законодавством, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50% ставки військового збору, у 2025 році – 400 грн. Також у разі несвоєчасної сплати авансових внесків з військового збору буде нараховуватися пеня відповідно до ст. 129 ПКУ.
ФОП, ТОВ 3 групи ЄП сплачують військовий збір у розмірі 1% від свого обороту за підсумками першого кварталу 2025 року, крім електронних резидентів – іноземців, які досягли 18-річного віку, і не є податковими резидентами України, протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал.
За порушення правил сплати (перерахування) сум військового збору відповідальність у вигляді штрафу в розмірах, визначених ст. 124 ПКУ:
1. за несплату менше ніж 30 днів – 5% від суми несплаченого військового збору;
2. за несплату понад 30 днів – 10% від суми несплаченого військового збору.
Пільги зі сплати ВЗ
З урахуванням змін, внесених Законом №4113, передбачена можливість несплати ВЗ:
- Для ФОП на ЄП 1 та 2 груп, податкова адреса яких знаходиться на територіях бойових дій або тимчасово окупованих територіях «станом на дату початку бойових дій або тимчасової окупації».
Для таких платників збору, які скористалися правом не сплачувати військовий збір, ДПС не нараховує авансові внески з військового збору.
Податкові зобов’язання із сплати військового збору нараховуються таким платникам за періоди, за які був сплачений військовий збір і відображений в декларації платника податку.
Штрафні санкції та пеня за несплату (неперерахування) або сплату (перерахування) не в повному обсязі авансових внесків з військового збору у порядку та строки до таких платників не застосовуються.
- ФОП 1 та 2 групи ЄП, які не використовують працю найманих осіб, за час перебування на лікарняному або у відпустці.
Пільга надається протягом 1 календарного місяця на рік – на час відпустки, а також за період хвороби, яка триває 30 і більше календарних днів, що підтверджується витягом з Електронного реєстру листків непрацездатності.
Інформація про період щорічної відпустки і терміни тимчасової втрати працездатності з обов’язковим доданням витягу з Електронного реєстру листків непрацездатності подається за заявою у довільній формі.
- ФОП, призвані на військову службу під час мобілізації або залучені до виконання обов’язків щодо мобілізації за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на весь період їх військової служби.
2. Ліміти доходудля підприємців на ЄП:
Для ФОП на ЄП 1 групи – 1 336 000 грн (167 розмірів мінзарплати);
Для ФОП на ЄП 2 групи – 6 672 000 грн (834 розмірів мінзарплати);
Для ФОП, ТОВ на ЄП 3 групи – 9 336 000 грн (1167 розмірів мінзарплати).
3. З 01.01.2025 року змінились коди місцевих ДПІ.
При заповненні декларацій слід указувати вже нові коди.
Інформацію про нові ДПІ можна знайти в наступних джерелах:
1. На сайті ДПС. Перелік нових ДПІ для кожного адміністративного району області та м. Київ опубліковано на офіційному сайті ДПС.
2. В Електронному кабінеті платника податків: розділ «Облікові дані платника» → «Реєстраційні дані».
4. З 01.01.2025 року Державною податковою службою введені нові рахунки для сплати податків, зборів та внесків.
Перевірити актуальні рахунки можна на офіційних сайтах:
– ДКСУ у розділі Реквізити доходних рахнунків в розрізі областей;
– ДПС у розділі Рахунки для сплати платежів.
Після успішного проведення усіх технічних робіт нові реквізити рахунків також з’являються у Електронних кабінетах платників податків в розділі Стан розрахунків з бюджетом.
5. Змінений підхід у застосуванні санкцій за порушення, пов’язані з поданням звіту про контрольовані іноземні компанії, вчинені в період з 1 січня 2022 року та протягом дії воєнного стану в Україні по останній календарний день (включно) календарного місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано: за умови виконання контролюючою особою обов’язків, передбачених статтею 39-2 ПКУ протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану – штрафні санкції за порушення, передбачені абзацами першим – восьмим пункту 120.7 статті 120 ПКУ не застосовуються (Закон № 4113).
Для того, щоб відкрити ІП в Грузії віддалено, вам необхідно:
1.Завірити у нотаріуса (або в українському посольстві) довіреність та копію паспорта та апостилювати за необхідності (в залежності від того, в якій країні буде завіряться довіреність). Текст довіреності висилаємо додатково.
2. Після того, як документи будуть готові, їх скани або якісні фото слід надіслати до чату, щоб фахівець їх перевірив перед відправкою.
3. Потім слід надіслати документи до Грузії, використовуючи DHL express.
4. Після надсилання документів слід внести оплату за сервіс реєстрації ІП.
5. Після того, як оригінали документів прибудуть до Грузії, юристу знадобиться 5 робочих днів для того, щоб зареєструвати ІП та активувати грузинську SIM card. За бажання та технічної можливості Вашого девайсу Sim CARD можна буде перетворити на e-sim. У разі відсутності такої можливості – SIM card буде надіслано DHL express.
6. На підтвердження події реєстрації ІП, юрист надішле вам PDF Виписку про державну реєстрацію ІП, в якій містяться такі дані:
– ім’я та прізвище індивідуального підприємця;
– Дата реєстрації ІП;
– Tax number;
– Юридична адреса.
7. Після реєстрації ІП протягом 72 годин служба підтримки надішле заявку на small business status (1% податок).
8. Заключний етап – подаємо заявку на відкриття рахунку для ІП в грузинський банк.
По бажанню після відкриття рахунку можемо замовити для Вас банківську картку.
Тривалість процесу віддаленої реєстрації ІП в Грузії загалом триває 15 робочих днів із моменту відправки документів.
Як отримати ВНЖ на підставі бізнесу в Грузії – Індивідуальний Підприємець?
Одним із доступних варіантів отримати дозвіл на проживання (ВНЖ) в Грузії є наявність та робоча активність індивідуального підприємця в Грузії (ІП).
Про переваги реєстрації та діяльності Індивідуального підприємця ми писали окремо в статті – Бізнес в Грузії – Індивідуальний Підприємець.
Процес відкриття ІП в Грузії та отримання ВНЖ включає в себе наступні етапи:
– Підготовка документів;
– Реєстрація ІП у Грузії;
– Досягнення річного обороту 50 000 ларі. Щоб отримати ВНЖ, необхідно показати річний оборот вашого ІП не менше ніж 50 000 ларі;
– Подання документів в Грузії (необхідно особиста присутність). Документи на ВНЖ повинні бути подані, не пізніше ніж за 40 днів до закінчення терміну візи або безвізового періоду;
– Очікування рішення.
Отримавши ВНЖ в Грузії на підставі наявності ІП, іноземці можуть насолоджуватися всіма перевагами життя цієї гостинної країни. Грузія пропонує унікальне поєднання стародавньої культури, приголомшливої природи та сучасної інфраструктури.
Власники ІП мають можливість не лише вести свій бізнес на території Грузії, а й працювати за наймом у місцевих компаніях. Багато іноземців також обирають Грузію як базу для віддаленої роботи або фрілансу, насолоджуючись низькою вартістю життя та прекрасним кліматом.
Варто зазначити, що дозвіл на проживання в Грузії через ІП продовжується щорічно. Однак за дотримання всіх вимог та своєчасної сплати необхідних зборів цей процес не викликає труднощів та не потребує особистої присутності.
Які переваги отримання посвідки на проживання в Грузії?
– Можливість вільного проживання в країні необмежений час;
– Запрошення родичів для подальшого оформлення для них ВНЖ;
– Можливість подання документів на Шенгенську візу;
– Спрощені банківські процедури;
– У майбутньому отримати дозвіл на постійне проживання у Грузії.
Слід зазначити, що процес відкриття ІП та отримання ВНЖ у Грузії залежно від конкретних обставин та вимог на момент подання документів може відрізнятись.
Тому рекомендуємо звернутись до професійних юристів, які зможуть провести Вас через всі етапи та допомогти уникнути можливих проблем з реєстрацією.
Нагадаємо, що раніше ми публіковували узагальнену статтю по всім варіантам податкових перевірок – ГОЛОВНЕ про ПОДАТКОВІ ПЕРЕВІРКИ. В даній статті детальніше розглянемо один з її видів – Документальна планова перевірка.
Що таке документальна планова перевірка. Яка її періодичність, строки та порядок проведення.
Документальною плановою вважається перевірка, яка проводиться згідно з планом-графіком проведення планових документальних перевірок (абз. 2 пп. 75.1.2 ПКУ).
Предметом документальної перевірки є своєчасність, достовірність, повнота нарахування й сплати всіх податків і зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на ДПС, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин із працівниками.
Проведення планової перевірки за окремими видами зобов’язань перед бюджетами заборонено (п. 77.3 ПКУ). Винятком є перевірки правильності обчислення, повноти й своєчасності сплати митних платежів, податків, зборів та єдиного внеску під час виплати (нарахування) доходів фізичним особам податку з доходів фізичних осіб і зобов’язань за бюджетними позиками й кредитами, що гарантовані бюджетними коштами.
Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу “витягнутої руки”, крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог пп. 140.5.4, 140.5.51, 140.5.6 ПКУ (пп. 75.1.2 ПКУ).
Порядок проведення документальної планової перевірки
Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПСУ, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки (п. 77.1 ПКУ).
Внесення змін до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на поточний рік допускається не частіше одного разу в першому та одного разу в другому кварталі такого року, крім випадків коли зміни пов’язані із змінами найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок.
Оновлений план-графік оприлюднюється на веб-сайті ДПСУ, до 30 числа останнього місяця кварталу (у випадках змін найменування платника податків, що вже був включений до плану-графіка, та/або виправлення технічних помилок – до 30 числа місяця, що передує місяцю, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки).
Відбирають до плану-графіка тих платників, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи (п. 77.2 ПКУ).
Відповідно до ст. 77 ПКУ з метою забезпечення єдиного підходу до формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків Мінфіном затверджено Порядок № 524.
Згідно з п. 77.4 ПКУ рішення про проведення документальної планової перевірки приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу й оформлюється наказом.
Право на проведення документальної планової перевірки контролери отримують лише в разі, якщо платнику податків (або його представнику) вручено у порядку, передбаченому ст. 42 ПКУ, копію наказу про проведення документальної планової перевірки й письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку її проведення.
Періодичність проведення планових документальних перевірок
ПКУ поділяє платників податків на платників із високим, середнім і незначним ступенем ризику (абз. 2 п. 77.2 ПКУ). Від цього залежить періодичність проведення планових перевірок (абз. 2 п. 77.2 ПКУ):
1) платники податків із незначним ступенем ризику вносяться до плану-графіка не частіше ніж раз на 3 календарних роки;
2) із середнім – не частіше ніж раз на 2 календарних роки;
3) з високим – не частіше календарного року.
Строки проведення документальної планової перевірки
Строки проведення перевірок установлено ст. 82 ПКУ.
Так, п. 82.1 ПКУ установлено, що тривалість перевірок, визначених у ст. 77 ПКУ (документальні планові перевірки), не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб’єктів малого підприємництва – 10 робочих днів, інших платників податків – 20 робочих днів.
Продовження строків проведення таких перевірок можливо за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу:
– для великих платників податків – не більш як на 15 робочих днів;
– для суб’єктів малого підприємництва – не більш як на 5 робочих днів;
– для інших платників податків – не більш як на 10 робочих днів.
Документальна планова перевірка може бути виїзною* та невиїзною**.
* Докладніше про проведення виїзних перевірок див. ситуацію “Документальна виїзна перевірка”.
** Докладніше про проведення невиїзних перевірок див. ситуацію “Документальна невиїзна перевірка”. Оформленню результатів документальних планових перевірок присвячено ситуацію “Оформлення результатів документальних та фактичних перевірок”.
Мораторій та воєнний стан
Згідно з п. 69.351 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, починаючи з 1 грудня 2023 року, діє мораторій:
1) на проведення документальних перевірок платників ЄП 1 та 2 груп (крім перевірок, пов’язаних з припиненням підприємницької діяльності ФОП, та/або таких, що проводяться на звернення платника податків) – до 1 грудня 2024 року;
2) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку тимчасової окупації є тимчасово окуповані рф території України, – до останнього числа місяця деокупації, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення держреєстрації зміни місцезнаходження;
3) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій (можливих бойових дій) є територія, на якій ведуться активні бойові дії, – до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії (припинена можливість бойових дій) на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення держреєстрації зміни місцезнаходження;
Мораторій не поширюється на документальні позапланові перевірки:
– що проводяться виключно на звернення платника податків;
– платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
– що проводяться з підстав, визначених пп. 78.1.1 (у частині перевірок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або оподаткування нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через відокремлені підрозділи; діяльності у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес); надавачів фінансових, платіжних послуг), 78.1.2 (у частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7 – 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14 – 78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 ПКУ.
Одночасно в період з 1 грудня 2023 року по 31 грудня 2024 року діють особливі правила включення до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на 2023 та 2024 роки, визначені пп. 69.352 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ.
- ПКУ – Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
- ЛІГА ЗАКОН
- Порядок № 524 – Порядок формування плану-графіка проведення документальних планових перевірок платників податків, затверджений наказом Мінфін від 02.06.2015 р. № 524.
Нагадаємо, що раніше ми публіковували узагальнену статтю по всім варіантам податкових перевірок – ГОЛОВНЕ про ПОДАТКОВІ ПЕРЕВІРКИ. В даній статті детальніше розглянемо один з її видів – Документальна невиїзна перевірка.
Що таке документальна невиїзна перевірка. На підставі чого її проводять.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу (пп. 75.1.2 ПКУ).
Невиїзна перевірка може бути плановою* та позаплановою.
Особливості проведення документальної невиїзної перевірки встановлено ст. 79 ПКУ.
Зокрема, п. 79.1 ПКУ передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених ст. 77 та 78 ПКУ. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 ПКУ документів та даних, наданих платником податків у визначених ПКУ випадках або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Документальну позапланову невиїзну перевірку проводять посадові особи контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Неможливість проведення виїзної перевірки не може мати наслідком автоматичного проведення контролюючим органом невиїзної документальної перевірки з огляду на те, що для проведення будь-якого виду податкової перевірки необхідно дотримання умов прийняття наказу та повідомлення платника про відповідну перевірку. Крім того, в ПКУ відсутня норма, яка б встановлювала право податкового органу замість документальної виїзної перевірки проводити документальну невиїзну перевірку, у тому числі у разі відмови у допуску до проведення перевірки (див. постанову ВС КАС від 20.09.2023 р. № 440/1961/19)
Документальну позапланову невиїзну перевірку (крім перевірки, визначеної ст. 200 ПКУ) розпочинають не раніше 30 календарного дня з дати надіслання такого повідомлення та копії наказу (п. 79.2 ПКУ).
Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов’язкова (п. 79.3 ПКУ).
Згідно з п. 79.5 ПКУ за наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може бути проведено документальну виїзну перевірку.
Відповідно до п. п. 77.7, 78.6 ПКУ строки проведення документальної планової та позапланової перевірки встановлюються ст. 82 ПКУ. Водночас ст. 82 має назву “Строки проведення виїзних перевірок”, а отже на невиїзні перевірки не поширюється.
Таким чином, у ПКУ чітко не визначено строки проведення документальних невиїзних перевірок.
Нагадаємо, що раніше ми публіковували узагальнену статтю по всім варіантам податкових перевірок – ГОЛОВНЕ про ПОДАТКОВІ ПЕРЕВІРКИ. В даній статті детальніше розглянемо один з її видів – Документальна виїзна перевірка ДПС.
Отже,
Яка перевірка вважається документальною виїзною. На який строк може бути зупинено документальну виїзну перевірку.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (пп. 75.1.2 ПКУ).
Згідно з п. 78.3 ПКУ працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться контролюючими органами, якщо такі перевірки не пов’язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що перебувають в їх провадженні.
Документальна виїзна перевірка може бути плановою та позаплановою.
Строки проведення виїзних перевірок визначено в ст. 82 ПКУ.
При цьому згідно з п. 82.4 ПКУ проведення документальної виїзної перевірки великого платника податків може бути зупинено за рішенням керівника контролюючого органу, із подальшим поновленням її проведення на невикористаний строк.
Перевірку може бути зупинено на загальний строк, що не перевищує 30 робочих днів, а в разі необхідності проведення експертизи, отримання інформації від іноземних державних органів щодо діяльності платника податків, завершення розгляду судом позовів з питань, пов’язаних із предметом перевірки, відновлення платником податків втрачених документів перевірку може бути зупинено на строк, необхідний для завершення таких процедур.
Загальний термін проведення перевірок, пов’язаних з відшкодуванням з бюджету ПДВ, з урахуванням строків зупинення, не може перевищувати 60 календарних днів.
Перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об’єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка, є документальною виїзною перевіркою.
Нагадаємо, що раніше ми публіковували узагальнену статтю по всім варіантам податкових перевірок – ГОЛОВНЕ про ПОДАТКОВІ ПЕРЕВІРКИ. В даній статті детальніше розглянемо один з її видів – Документальна позапланова перевірка ДПС.
Коли проводяться позапланові перевірки. Які особливості позапланової перевірки.
Особливості проведення документальних позапланових перевірок визначено ст. 78 ПКУ. Головною відмінною рисою позапланової документальної перевірки є перевірка тільки тих питань діяльності платника податків, які стали підставою для проведення такої перевірки.
Згідно з п. 78.3 ПКУ працівникам правоохоронних оргапнів забороняється брати участь у проведенні позапланових виїзних перевірок, якщо такі перевірки не пов’язані з веденням оперативно-розшукових справ або здійсненням кримінального провадження стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні.
Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з підстав, наведених у п. 78.1 ПКУ, зокрема:
• отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом та іншого не врегульованого ПКУ законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов’язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
• платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію, розрахунки, звітність для податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до п. 39.4 ПКУ, якщо їх подання передбачено законом.
• платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом;
• виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;
• платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки в порядку, визначеному п. 86.7 ПКУ, або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі якщо платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об’єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.
Строки проведення перевірки
Тривалість документальної позапланової перевірки не повинна перевищувати:
– великих платників податків – 15 робочих днів;
– суб’єктів малого підприємництва – 5 робочих днів;
– фізичних осіб – підприємців, які не мають найманих працівників, – 3 робочих дні;
– інших платників податків – 10 робочих днів (п. 82.2 ПКУ).
Виключення – перевірки, що проводяться за наявності обставин, визначених у пп. 78.1.8 ПКУ (бюджетне відшкодування ПДВ). Їх тривалість встановлено у ст. 200 ПКУ. Вони проводяться згідно з п. 200.11 ПКУ протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Продовження строків проведення перевірок, визначених у ст. 78 ПКУ, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більше ніж:
– великих платників податків – на 10 робочих днів;
– суб’єктів малого підприємництва – не більше ніж на 2 робочих дні;
– інших платників податків – не більше ніж на 5 робочих днів.
Крім того, документальна позапланова перевірка може бути виїзною та невиїзною*.
* Детальніше див. статті:
- “Документальна виїзна перевірка”,
- “Документальна невиїзна перевірка”,
- “Оформлення результатів документальних і фактичних перевірок”.
Мораторій та воєнний стан
Тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до 1 грудня 2023 року, документальні позапланові перевірки проводились виключно на звернення платника податків та/або з підстав, визначених пп. 78.1.1 (у частині перевірок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або оподаткування нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через відокремлені підрозділи; діяльності у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес); надавачів фінансових, платіжних послуг), 78.1.2 (у частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7 – 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14 – 78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 ПКУ, та/або документальні позапланові перевірки платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями (п. 69.21 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
Надалі, згідно з п. 69.351 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ, починаючи з 1 грудня 2023 року, діє мораторій:
1) на проведення документальних перевірок платників ЄП 1 та 2 груп (крім перевірок, пов’язаних з припиненням підприємницької діяльності ФОП, та/або таких, що проводяться на звернення платника податків) – до 1 грудня 2024 року;
2) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку тимчасової окупації є тимчасово окуповані рф території України, – до останнього числа місяця деокупації, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення держреєстрації зміни місцезнаходження;
3) на проведення документальних перевірок платників податків, податкова адреса яких станом на дату початку бойових дій (можливих бойових дій) є територія, на якій ведуться активні бойові дії, – до останнього числа місяця, в якому було завершено бойові дії (припинена можливість бойових дій) на відповідній території, а в разі зміни платником податків місцезнаходження на іншу територію України – до дати проведення держреєстрації зміни місцезнаходження;
Мораторій не поширюється на документальні позапланові перевірки:
– що проводяться виключно на звернення платника податків;
– платників податків, щодо яких отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків вимог валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;
– що проводяться з підстав, визначених пп. 78.1.1 (у частині перевірок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, із джерелом їх походження з України та/або оподаткування нерезидентів, які здійснюють свою діяльність через відокремлені підрозділи; діяльності у сфері виробництва та/або реалізації підакцизної продукції, організації та проведення азартних ігор в Україні (гральний бізнес); надавачів фінансових, платіжних послуг), 78.1.2 (у частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7 – 78.1.9, 78.1.12, 78.1.14 – 78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 ПКУ.
Тривалість документальної перевірки
|
Категорія платників |
Критерії відбору платників |
|
|
позапланова* |
||
|
Великі |
Юридичні особи або постійні представництва нерезидентів на території України, у яких: • обсяг доходу від усіх видів діяльності за останні 4 послідовні податкові (звітні) квартали перевищує еквівалент 50 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період; • або загальна сума податків, зборів, платежів, сплачених до Держбюджету України, за такий самий період перевищує еквівалент 1,5 млн євро, визначений за середньозваженим офіційним курсом НБУ за той самий період. |
Не перевищує 15 робочих днів (з можливістю продовження на 10 робочих днів) |
|
Малі |
Юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких: • середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб; • річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 млн євро, визначену за середньорічним курсом НБУ (п. 3 ст. 55 ГКУ) |
Не перевищує 5 робочих днів (з можливістю продовження на 2 робочі дні) |
|
Інші |
Усі інші платники, які не ввійшли до категорії великих і малих платників |
Не перевищує 10 робочих днів (з можливістю продовження на 5 робочих днів) |
* У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за 3 робочі дні до дня її завершення або якщо надіслані у порядку, передбаченому абз. 1 п. 44.7 ПКУ, документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за 3 робочі дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки може бути додатково продовжено до строків, встановлених цим пунктом на строк 3 робочі дні (п. 82.2 ПКУ).
Даною статтею розпочинаємо цикл аналітичних статей стосовно податкових перевірок ФОП, ТОВ.
Далі будемо публікувати статті по кожному окремому виду податкових перевірок – докладніше.
Отже,
| Мета перевірки | Предмет перевірки | Місце проведення перевірки | Згода платника податків на перевірку | Тривалість перевірки | Стаття ПКУ |
| Камеральна | |||||
| Виявлення в поданій податковій звітності арифметичних і методологічних помилок, порушення строків подання звітності та сплати податків | Уся податкова звітність суцільним порядком: – дані, зазначені в податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, дані СЕА ПДВ, дані ЄРАН, дані СЕАРП та спирту етилового; – своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); – своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у ЄРАН, виправлення помилок у податкових накладних; – своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов’язання лише на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах |
У приміщенні контролюючого органу | Згода та присутність платника податків під час проведення перевірки не обов’язкова | Перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунка може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання*.
Перевірка з інших питань – з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ, тобто не пізніше ніж закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації |
Статті 75.1.1; 76 |
| Документальна | |||||
| Своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати податків, дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за яким покладено на податкові органи, дотримання роботодавцем порядку оформлення трудових відносин |
– Податкові декларації (розрахунки), фінансова, статистична та інша звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинні документи, які використовують у бухгалтерському й податковому обліку та пов’язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; – документи та податкова інформація, отримані в установленому законодавством порядку контролюючим органом, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків |
Виїзна За місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об’єкта права власності |
Право на проведення перевірки надається лише в разі, якщо платнику не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом із повідомлення про вручення копії наказу про проведення такої перевірки й письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення перевірки | Планова (її передбачено в плані-графіку проведення планових документальних перевірок)
Тривалість перевірок не повинна перевищувати для: |
Статті 77, 82.1 |
| Право на проведення перевірки платника податків надається лише в разі, якщо йому до початку проведення перевірки вручено копію наказу про проведення перевірки, згідно порядку, визначеному ст. 42 ПКУ. | Позапланова (здійснюють за наявності хоча б однієї з підстав, визначених п. 78.1 ПКУ)
Тривалість перевірок не повинна перевищувати для: |
Статті 78, 82.2 | |||
| Невиїзна У приміщенні контролюючого органу за наявності підстав для проведення такої перевірки, визначених ст. ст. 77, 78 ПКУ |
Присутність платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов’язкова | Термін проведення законодавчо не встановлено3 | Стаття 79 | ||
| Невиїзна позапланова електронна | Проводять на підставі заяви4 платника податків із незначним ступенем ризику (ступінь ризику визначають відповідно до п. 77.2 ПКУ), поданої до податкового органу, у якому платник податків перебуває на обліку. Заяву подають за 10 календарних днів до очікуваного початку електронної перевірки, але не раніше за офіційне повідомлення ДФС про запровадження проведення такої перевірки для відповідних платників податків (тих, які застосовують спрощену систему оподаткування, суб’єктів господарювання мікро-, малого, середнього підприємництва, інших платників податків) | Стаття 75.1.2 | |||
| Фактична | |||||
| Виявлення можливих порушень норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками | Дотримання законодавчих норм: – з питань регулювання обігу готівки; – порядку здійснення розрахункових операцій; – ведення касових операцій; – з питань наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів; – з укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами) |
За місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об’єктів права власності такого платника | Проводять без попередження платника податків.
Перевірку проводять лише на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, і за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку й місце проведення такої перевірки та за наявності хоча б однієї з підстав, установлених пп. 80.2.1 – 80.2.7 ПКУ |
Тривалість перевірок не повинна перевищувати 10 діб5 | Стаття 80, п. 82.3 |
Перелік нормативно-правових актів:
- ПКУ – Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.
*******
* Камеральна перевірка податкової декларації (крім податкової декларації з податку на додану вартість) за звітні (податкові) періоди березень – травень 2020 року, або уточнюючих розрахунків (крім уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість), що були подані платниками податків протягом березня – травня 2020 року, може бути проведена лише протягом 60 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, – за днем їх фактичного подання (пп. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
*******
1 Продовження строків проведення перевірок можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більше як:
– на 15 робочих днів – для великих платників податків;
– на 5 робочих днів – для суб’єктів малого підприємництва;
– на 10 робочих днів – для інших платників податків (п. 82.1 ПКУ).
2 Продовження строків проведення перевірок можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більше як:
– на 10 робочих днів – для великих платників податків;
– на 2 робочі дні – для суб’єктів малого підприємництва;
– на 5 робочих днів – для інших платників податків (п. 82.2 ПКУ).
3 За наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може бути проведено документальну виїзну перевірку (п. 79.5 ПКУ).
4 Порядок подання платником податків заяви про проведення документальної невиїзної позапланової електронної перевірки та прийняття рішення контролюючим органом про проведення такої перевірки затверджено наказом Мінфіну від 20.11.2015 р. № 1040.
5 Продовження строку фактичних перевірок здійснюють за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більше як на 5 діб. Підставами для подовження строку перевірки є:
• заява суб’єкта господарювання (у разі потреби подання ним документів, які стосуються питань перевірки);
• змінний режим роботи або підсумований облік робочого часу суб’єкта господарювання та/або його господарських об’єктів (п. 82.3 ПКУ).


