R

Працюємо по Україні та ЄС

+38 (097) 0 900 300

ФОП на ЄП сплачує іноземному контрагенту за послуги – які наслідки

Отримуючи регулярно питання на цю тему, хочемо висвітлити питання, про яке багато підприємців, які ведуть самостійно облік свого ФОП, в більшості випадків не в курсі.

Наразі мова про оплату зі свого розрахункового рахунку ФОП – іноземним компаніям за будь-які послуги.
Найпоширеніший приклад такої оплати – ФОП платить за рекламу у FACEBOOK.
На жаль, тепер за це необхідно сплатити податки у розмірі 40% суми, сплаченої за рекламу. І так не лише у разі оплати за рекламу, а й у багатьох інших випадках.

Ця тема не нова. Вже протягом багатьох років, а точніше – починаючи з 2011 року, ФОП при оплаті послуг іноземних контрагентів мають сплачувати за них податок на додану вартість (далі – ПДВ). І так, навіть у випадках, коли самі підприємці є платниками єдиного податку, а також неплатниками ПДВ.
Проте, згідно із Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466), який набрав чинності з 25 травня 2020 року всі підприємці, у тому числі платники єдиного податку, тепер зобов’язані платити ще й податок на репатріацію доходів!
Однак про все – по порядку.
Податок на репатріацію доходів

«Податок на репатріацію доходів» – це загальноприйнята назва податку, що сплачується до бюджету з доходів, одержаних в Україні іноземними компаніями (нерезидентами), а їхнє оподаткування врегульоване п. 141.4 ст. 141 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).Раніше цей податок сплачували виключно юридичні особи – платники податку на прибуток.
Проте з 25 травня 2020 року перелік платників податку на репатріацію доходів доповнили – та включили до нього:
1) фізичних осіб – підприємців;
2) фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність;
3) суб’єктів господарювання (юридичних осіб чи фізичних осіб – підприємців), які обрали спрощену систему оподаткування.

Випадків, коли підприємці, у тому числі і ФОП – платники єдиного податку, повинні сплачувати податок на репатріацію доходів – безліч, але зупинимося ми на найпоширеніших, з якими стикається більшість ФОП.

Оплата вартості реклами

Це, мабуть, найпоширеніший випадок, із яким стикається майже кожен підприємець. А офіційно у ПКУ цей пункт виглядає так (пп. 141.4.6. п. 141.4 ст. 141 ПКУ):

«…виплати нерезидентам за виробництво та/або розповсюдження реклами…»
Під таке визначення добре підпадає оплата іноземним компаніям за рекламу у соціальних мережах та/або на іноземних сайтах. Наприклад, коли ви платите за рекламу у Facebook, то робите це саме іноземної компанії.
Таким чином, сплативши іноземній компанії за рекламу в соцмережах, ви зобов’язані перерахувати до держбюджету податок на репатріацію у розмірі 20% від суми, сплаченої за рекламу. Сплата цього податку в цьому випадку здійснюється за ваш рахунок (і ніяк не за рахунок іноземної компанії).Розважальні заходи, роялті, “агентські”
Підприємець зобов’язаний утримати з доходів нерезидента та перерахувати до бюджету податок на репатріацію доходів у розмірі 15 %, коли це:

– Доходи від інжинірингу;

– Роялті;

– комісійну чи агентську винагороду з комісійних чи агентських послуг, наданих нерезидентом на території України на користь резидентів;

– винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;

– доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї);

– доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів.
Перераховані вище доходи виплачуються нерезиденту – за мінусом 15% податку на репатріацію доходів, які утримуються з доходів іноземної компанії та перераховуються до бюджету.
Водночас із цього пункту (на відміну від попередніх) є виняток. У разі виплати вищезгаданих доходів податок на репатріацію може бути меншим за 15 % (або його взагалі може не бути) – у разі, якщо таке зменшення/звільнення передбачено договором про уникнення подвійного оподаткування, укладеного між Україною та країною реєстрації (як платника податків) нерезидента.
Інші доходи
Вище наведено найпоширеніші випадки, з якими стикаються підприємці, але видів доходів, у разі виплати яких потрібно сплачувати податок на репатріацію (за власний рахунок або за рахунок одержувача доходу), набагато більше.
Їх повний перелік наведено у пп.141.4.1., 141.4.4-141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 ПКУ, проте більшість із них або не мають жодного відношення до підприємців (виплата дивідендів, придбання корпоративних прав чи нерухомого майна у нерезидента тощо), або настільки унікальні та специфічні, що більшість ФОП жодного разу за своє життя з ними не зіткнуться.


Податок на додану вартість
Необхідність сплати ПДВ при оплаті послуг, отриманих від іноземних компаній (компаній-нерезидентів), — це ще одна пастка, до якої можуть потрапити підприємці, а особливо — платники єдиного податку. Адже вони зазвичай на 120 % впевнені, що не повинні платити нічого, крім єдиного податку, а особливо ПДВ, від сплати якого вони безпосередньо звільнені відповідно до положень ПКУ.
Однак у разі оплати послуг нерезидента такий підприємець сплачує ПДВ не «за себе», а виступає у ролі «податкового агента» — і фактично сплачує ПДВ замість іноземної компанії, яка надає послуги на території України, але не має свого представництва.
Так, згідно з положеннями пп. 208.1. та 208.2 ст. 208 ПКУ
208.1.Цією статтею встановлюються правила оподаткування в разі постачання особою-нерезидентом, яку не зареєстровано як платника податку, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, особі, яку зареєстровано як платника податку, чи будь-якій іншій юридичній особі — резиденту;
208.2. Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 цього Кодексу.
Как видите, для того чтобы возникла обязанность уплатить НДС, вместо нерезидента, место поставки услуг должно быть на территории Украины — и в этом как раз и кроется сюрприз.
Почему?
Дело в том, что НКУ непосредственно определяет случаи, когда местом поставки услуг считается именно территория Украины — независимо от того, как и где вы эту услугу получали.
Так, согласно положениям п. 186.3 ст. 186 НКУ
Місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання, або — у разі відсутності такого місця — місце постійного чи переважного його проживання.До таких послуг належать:
а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі — за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць);
б) рекламні послуги;
в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі — адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій із питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі — з використанням комп’ютерних систем;
г) надання персоналу, у тому числі — якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця;
ґ) надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів;
д) телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов’язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв’язку, включно із відповідним наданням або переданням права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі — надання доступу до глобальних інформаційних мереж;
е) послуги радіомовлення та телевізійного мовлення;
є) надання посередницьких послуг від імені та коштом іншої особи або від свого імені, але коштом іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю послуг, перерахованих у цьому підпункті;

ж) надання транспортно-експедиторських послуг.
Ну, а оскільки ви як суб’єкт господарювання зареєстровані саме в Україні, сплачуючи нерезиденту (іноземній компанії) за всі ці перераховані вище послуги, ви зобов’язані сплатити (за свій рахунок) ще й податок на додану вартість у розмірі 20 % від вартості оплачених послуг!
І у всіх цих випадках, заплативши за таку послугу зі свого підприємницького рахунку, слід нараховувати та сплачувати ПДВ за ставкою 20%.
Крім цього, ви зобов’язані не лише сплатити ПДВ, а й подати відповідний звіт (точніше спеціальний розрахунок).
Про необхідність сплати ПДВ підприємцями — платниками єдиного податку у разі оплати послуг іноземних компаній податкова неодноразово наголошувала у своїх листах та консультаціях.
Так, зокрема, ДФС України у своєму листі від 28.03.2017 р. № 6312/6/99-99-15-02-02-15 зазначає:
Враховуючи викладене, якщо особою-резидентом, що перебуває на спрощеній системі оподаткування третьої групи зі сплатою єдиного податку за ставкою в розмірі 5 відс., здійснюються операції з придбання у нерезидента послуг, місцем постачання яких визначено митну територію України, зокрема послуг з оренди частини дискового простору на сервері в мережі Інтернет, то у такої особи як отримувача зазначених послуг виникає обов’язок щодо нарахування та сплати ПДВ до бюджету та подання податкової звітності з ПДВ, а саме Розрахунку засобами електронної зв’язку в електронній формі.
Ще конкретніше ДФС України висловилася в індивідуальній податковій консультації від 14.08.2017 р.№ 1587/С/99-99-13-01 −02-14/ИПК
Враховуючи викладене, будь-яка фізична особа — підприємець, у тому числі — та, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування та не зареєстрована як платник ПДВ, що отримує послуги від нерезидента, місце постачання яких визначено на митній території України, є податковим агентом такого нерезидента в частині нарахування та сплати ПДВ до бюджету за такими операціями — незалежно від суми здійснюваних операцій.

У результаті виникає логічне питання — як цього уникнути?
Рішення є!
Існує єдиний спосіб уникнути цього оподаткування. Цей спосіб – оплата всіх вищеназваних послуг не зі свого підприємницького рахунку, а з особистого рахунку фізособи (особистої картки).
Ну, а якщо, в силу специфіки вашої діяльності, це зробити неможливо (оплата послуги має надійти лише від ФОП), у такому разі не забувайте сплачувати перераховані вище податки).

Залишились питання? Ми на зв'язку