R

Працюємо по Україні та ЄС

+38 (097) 0 900 300

МЕТОДИ уникнення міжнародного подвійного оподаткування

План статті:

  1. Що таке подвійне оподаткування;
  2. Етапи    уникнення подвійного оподаткування; 
  3. Методи уникнення подвійного оподаткування;
  4. Метод уникнення міжнародного подвійного оподаткування в Україні;
  5. Що потрібно для зарахування сплаченного податку в одній з країн-партнерів;
  6. Висновок.

 

 

По-перше, розберемо – що ж таке подвійне оподаткування?

 

Подвійним оподаткуванням вважається явище, при якому відбувається оподаткування конкретного об’єкта оподаткування у окремого платника податку більше ніж один раз за ідентичний проміжок часу у межах однієї чи кількох податкових юрисдикцій.

Міжнародне подвійне оподаткування виникає в результаті зіткнення кількох самостійних податкових юрисдикцій, внаслідок чого проблема розмежування платника податку та визначення об’єкта оподаткування переходить за межі однієї держави.

   Усунення міжнародного подвійного оподаткування може здійснюватись двома шляхами: у односторонньому та двосторонньому порядку.

 

  Так, в односторонньому порядку усунення подвійного оподаткування здійснюється шляхом зміни національного податкового законодавства. У двосторонньому порядку  –  шляхом укладання двосторонніх угод про уникнення подвійного оподаткування доходів та включення таких угод до національного законодавства відповідної країни.


 

По-друге, розберемо процесс усунення міжнародного подвійного оподаткування поетапно:

 

Міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування доходів  встановлюють трьохетапну систему усунення подвійного оподаткування.

На першому етапі усувається подвійне оподаткування резидентства та джерела доходу. З цією метою угоди включають статті про усунення подвійного резиденства і статті, що встановлюють виключне право однієї із сторін на оподаткування кожного виду доходу.

На другому етапі усувається подвійне оподаткування, що залишається з причин колізії між принципом резидентства і принципом джерела доходу (територіальності).
Таке усунення, як правило, забезпечується певною мірою внутрішніми нормами кожної країни. Метою податкової угоди є приведення внутрішніх норм кожної країни в цій сфері у відповідність одна одній або встановлення в договірному порядку нового режиму усунення подвійного оподаткування. З цією метою податкові угоди розглядають шляхи усунення проблеми подвійного оподаткування за допомогою системи методів уникнення подвійного оподаткування.

На третьому етапі усувається подвійне оподаткування, що виникає з причин існування відмінностей у визначенні доходу, що оподатковується у відповідних країнах-партнерах. Таке подвійне оподаткування, як правило, виникає в результаті рішень, що здійснюються податковими органами в межах їх компетенції перерозподіляти в податкових цілях доходи платників податків. Відповідні права закріплені за податковими органами внутрішнім законодавством більшості країн.

   Якщо використовувати правила розподілу доходу між країнами, що описуються в ст.ст. 6-22,23 відповідної Конвенції, то подвійне оподаткування можливо певним чином полегшити, але не завжди вдасться його повністю усунути.
Однак, саме ст. 24 Конвенції – “Усунення подвійного поподаткування”, яка передбачає правила про застосування методів уникнення подвійного оподаткування, надає можливість відповідним країнам повністю ліквідувати подвійне оподаткування.


 

 По-третє, розберемо які взагалі існують – Методи уникнення подвійного оподаткування:

 

В ст. Конвенції “Усунення подвійного поподаткування” можливі різні варіанти методів уникнення подвійного оподаткування, зокрема:

  • метод податкового кредиту,
  • метод податкового відрахування,
  • метод податкової знижки,
  • метод податкового звільнення,
  • та інші.

   Розглянемо докладніше найпоширеніші методи усунення подвійного оподаткування.

  • Метод податкового кредиту – платники податків країн із вищими податковими ставками, які отримають доходи з країн із нижчими податковими ставками, будуть сплачувати у своїй країні (стосовно вказаних доходів) лише суму перевищення податків своєї країни над податками іншої країни. Якщо ж доходи платника податків за кордоном оподатковуються за вищою ставкою, ніж у своїй країні, то жодного відшкодування чи компенсації для нього не передбачається.

У  міжнародному податковому праві метод податкового кредиту поділяється на:

  • повний податковий кредит (full tax credit) і
  • звичайний податковий кредит, тобто кредит з обмеженням (ordinary tax credit).

Застосування методу повного податкового кредиту передбачає, що держава резидентства оподатковує весь глобальний дохід суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності та дозволяє вираховувати із визначеної суми податкового зобов’язання всю суму податків, сплачених особою в державах – джерелах отримання доходу.

Звичайний податковий кредит (кредит з обмеженням) означає право платника податку, суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності вираховувати із визначеної суми глобального податкового зобов’язання частину сплачених податків у державі – джерелі отримання доходу в обмеженому розмірі, а саме в розмірі, що відповідає податковому зобов’язанню для такого виду доходу в державі власного резидентства.

  • Метод податкового звільнення іноземних доходів від оподаткування поширюється,
    як правило, на деякі чітко визначені доходи: прибутки закордонних “ділових контор” (“business establishment”), доходи від нерухомої власності, що розташована за кордоном, дивіденди та інвестовані в інших країнах капітали. У застосуванні методу звільнення країна-експортер капіталу поступається правом оподаткування іноземного доходу країні джерелу такого доходу. У цьому випадку в країні-джерелі доходу забезпечується рівність між місцевими і закордонними інвесторами, тоді як для інвесторів країни-експортера капіталу зберігається відмінність податкових режимів для внутрішніх і закордонних інвестицій.
  • Метод податкових заліків – передбачає, що сума податку, сплачена в іноземній юрисдикції за принципом територіальності утворення доходу (прибутку) іноземної юридичної чи фізичної особи вираховуються у підрахуванні прибутку компанії (чи доходу фізичної особи), що підлягає оподаткуванню в юрисдикції їх резидентства.

   Описані методи вважаються основними, однак застосовуються також зниження ставок податку для доходів з іноземних джерел і різні види податкових пільг у вигляді інвестиційних кредитів, вирахувань і резервів, що не оподатковуються. При узгодженні відповідні країни можуть вибирати будь-який із методів в альтернативному порядку чи застосовувати їхні різноманітні комбінації. Крім перелічених методів серед Конвенцій можливо побачити й інші варіанти методів.

   Також, варто зазначити, що законодавство деяких держав використовує і специфічні механізми зменшення подвійного оподаткування.

Наприклад, у Франції застосовується поняття “податкового авуару”. Він представляє собою компенсацію подвійного оподаткування держателям акцій. У цьому випадку обкладаються податком фізичні особи як держателі акцій з доходів від дивідендів, а також обкладається податком дохід акціонерного товариства, що є джерелом виплат дивідендів. Розмір податкового авуару, на який зменшується податок, рівний половині вартості розподілених дивідендів.


 

Який метод уникнення міжнародного подвійного оподаткування застосовує Україна?

 

   В Україні, у ст. 13 ПКУ закріплені загальні засади застосування методів уникнення міжнародного подвійного оподаткування.

Наразі більшість угод про уникнення подвійного оподаткування для резидентів України передбачають метод звичайного податкового кредиту (кредит з обмеженням).

Наприклад, Конвенція між Україною та Австрією передбачає правило, яке використовується і в інших угодах про уникнення подвійного оподаткування (із Польщею, Латвією, Туреччиною, Королівством Нідерланди, Королівством Бельгія та ін.)
Однак, стосовно методів усунення подвійного оподаткування українських доходів резидентів договірних держав у системі укладених Україною угод можливо знайти абсолютно різні модифікації. Доволі часто резиденти договірних держав застосовують виключно метод податкового кредиту (Польща, Латвія).

Окремі угоди передбачають право на застосування податкових звільнень (Королівство Бельгія, Австрія), окрім доходів від дивідендів, процентів і роялті. В іншому варіанті резиденти договірних держав загалом отримують право на податковий кредит, і застосовується податкове звільнення до доходів у вигляді дивідендів, якщо такі доходи були оподатковані податком на прибуток (Королівство Швеція).


 

Що потрібно для зарахування сплаченного податку в одній з країн-партнерів? 

 

   Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Зауважимо, що п. 170.11.4 статті 170 ПКУ встановлено, що сума податку з іноземного доходу резидента, сплаченого за межами України, не може перевищувати суму податку, розраховану на базі загального річного оподатковуваного доходу такого платника податку відповідно до законодавства України.

   Слід зазначити, що у податкових Конвенціях, укладених Україною, як правило, кожна з Договірних Держав вказує свій метод усунення подвійного оподаткування. Однак, якщо держави застосовують один і той же метод, це положення записується в одному загальному пункті.


Висновок:

Методи уникнення міжнародного подвійного оподаткування є самостійним інститутом організаційно-правового механізму уникнення подвійного оподаткування, які необхідно ретельно враховувати в ситуаціях, в яких дохід може оподатковуватись – двічі.

 

Якщо Вам необхідний детальний розбір Вашого індивідуального кейсу по даному питанню – звертайтесь до Компанії IT Accounting – наші кваліфіковані експерти допоможуть Вам.

 

Залишились питання? Ми на зв'язку