РЕГУЛЮВАННЯ ВІРТУАЛЬНИХ АКТИВІВ в АРГЕНТИНІ
І. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЮ БАЗОЮ
Аргентина є регіональним лідером у впровадженні криптовалют і далі розвивається в цьому плані. Внаслідок економічної нестабільності та валютообмінних обмежень, Аргентина стала одним із перших користувачів криптовалюти в Латинській Америці (і в світі), намагаючись захистити свої заощадження від інфляції та подолати заборону на купівлю та переказ іноземної валюти за кордон.
Криптовалюти не заборонені в Аргентині, тому є законними. Однак, уряд видав нормативні акти щодо криптовалют, пов’язані з оподаткуванням та запобіганням відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.
Уряд не запровадив конкретних нормативних актів щодо випуску, обміну чи використання криптовалют, а натомість вирішив спостерігати за поточним розвитком криптовалют, зокрема, за їхнім впливом на аргентинський ринок. Проте, наразі є кілька законопроєктів, спрямованих на інституціоналізацію та регулювання різних аспектів обігу криптоактивів та криптовалютної індустрії.
ІІ. ЗАКОНИ ПРО ЦІННІ ПАПЕРИ ТА ІНВЕСТИЦІЇ
В Аргентині немає спеціального регулювання щодо продажу криптовалют чи інших токенів, відповідно до законів про цінні папери чи законів про інвестиції.
З огляду на відсутність центрального емісійного органу, біткоїни не можна класифікувати як цінні папери. Відповідно до законодавства Аргентини, цінні папери, за суттю, є оборотними інструментами у які емітент включає кредитні права.
Проте, не можна вважати, що такий підхід справедливий для криптовалют (напр., токенів), емітованих централізованою установою, і необхідно аналізувати кожен окремий випадок.
Наслідуючи приклад комісій із цінних паперів та фондового ринку в інших частинах світу, у грудні 2017 року Національна комісія з цінних паперів Аргентини (CNV) випустила комюніке про первинне розміщення монет (ICO), щоби попередити інвесторів про їхні потенційні ризики (Комюніке ICO).
CNV уточнила, що ICO не підпадатимуть під дію регуляторних положень, які застосовуються до ринків капіталу. Однак, вона також зазначила, що певні ICO мають контролюватися з боку CNV, залежно від їхньої структури та конкретних характеристик.
Комюніке ICO також попереджає інвесторів про такі потенційні ризики, пов’язані з ICO:
a. брак спеціальних регуляторних правил;
b. волатильність цін і ризики ліквідності;
c. ймовірність шахрайства;
d. недостатній доступ до відповідної інформації;
e. початкова стадія проєктів;
f. ймовірність технологічних та інфраструктурних збоїв; та
g. транснаціональний характер операцій із ІСО.
Хоча CNV стверджує, що ICO не підлягають спеціальному контролю з боку CNV, Комюніке ICO роз’яснює, що претензії можуть бути подані до CNV у випадках, коли є підозра, що ICO може бути справою шахраїв.
Хоча немає конкретних заборон, з огляду на нинішній брак впевненості щодо того, чи певні криптовалюти є цінними паперами, відповідно до Закону про ринки капіталу, підзвітні суб’єкти, що підлягають контролю з боку CNV, як-от інвестиційні менеджери, інвестиційні консультанти та керівники фондів, зазвичай, не працюють із цими цифровими активами.
Крім того, офіційні вимоги до операційної діяльності цих підзвітних суб’єктів не були розроблені для розв›язання питання криптовалют. Отже, на практиці, низка нормативно-правових актів може забороняти діяльність із такими активами.
У травні 2021 року CNV спільно з Центральним банком Аргентини опублікували спільну заяву, у якій попереджали про ризики та наслідки використання та інвестування в криптоактиви (Комюніке про криптоактиви).
ІІІ. БАНКІВСЬКІ ТА ГРОШОВІ ПЕРЕКАЗИ
В Аргентині криптовалюти, як-от біткоїн, визначаються Службою фінансової інформації (UIF) як «цифрове вираження вартості, яким можна торгувати в цифровому вигляді та яке функціонує як засіб обміну; та/або розрахункова одиниця; та/або засіб заощадження, але не має статусу законного платіжного засобу в жодній юрисдикції та не емітується й не гарантується жодним урядом чи юрисдикцією».
Цивільний і господарський кодекс Аргентини (Цивільний кодекс) визначає, що фізичні та юридичні особи мають право на всі відповідні права на активи, що є частиною їхньої власності. У зв’язку з цим Цивільний кодекс поділяє активи на дві категорії: матеріальні та нематеріальні.
Нематеріальні активи, як-от інтелектуальна власність та права, на відміну від тих, які мають фізичне існування, не матеріалізуються у фізичному вираженні. Отже, криптовалюти, як цифрове вираження вартості, є нематеріальними активами, які можуть бути частиною власності фізичних та юридичних осіб.
Розділ 765 Цивільного кодексу визначає, що лише аргентинську фіатну валюту можна вважати грошима, що виключає будь-яку можливість включення криптовалюти до цієї категорії.
Щодо того, чи можна вважати криптовалюти валютою відповідно до законодавства Аргентини, розділ 30 Статуту Центрального банку містить визначення валюти, яке говорить про те, що інструменти мають вважатися придатними до обігу як валюти, незалежно від їх умов або характеристик, якщо: їх емітент накладає або іншим чином спонукає, прямо чи опосередковано, до їх примусового прийняття для погашення будь-якого виду зобов›язання; вони випущені за номінальною вартістю, що нижча або дорівнює 10-кратній вартості найбільшого номіналу аргентинських банкнот в обігу. У такий спосіб, на сьогодні, це положення виключає можливість вважати певну частину криптовалют валютою відповідно до законодавства Аргентини. Крім того, розширене тлумачення розділу 30 Статуту заборонено.
У зв’язку з цим у Комюніке ICO та в Комюніке про криптоактиви зазначено, що віртуальні валюти не емітуються Центральним банком або будь-яким іншим міжнародним валютним органом і, отже, не є законним платіжним засобом і не гарантуються жодним урядом. Проте, на сьогодні, не було прецедентів чи урядових рішень, чи комунікацій щодо будь-якої криптовалюти, яка емітована іноземним органом влади.
UIF розрізняє віртуальну валюту та електронну валюту, вказуючи на те, що остання
передбачає електронне передавання законного платіжного засобу, тоді, як в операціях із віртуальною валютою не залучений законний платіжний засіб.
Наразі Центральний Банк перевіряє кілька компаній за нібито здійснення несанкціонованого фінансового посередництва через криптоактиви.
IV. ПРОТИДІЯ ВІДМИВАННЮ КОШТІВ
Єдиними спеціальними нормативними актами, що стосуються криптовалют в Аргентині, є Резолюція UIF 300/2014 (Резолюція UIF)27, яка впровадила додаткові зобов’язання щодо звітності для певних підзвітних суб’єктів (див. нижче) відповідно
до Закону про протидію відмиванню коштів (Закон про ПВК)28 та Закону про податкову реформу29 (див. Розділ IX). Закон про ПВК перераховує низку осіб, зокрема, фінансові організації, брокер-дилерів, страхові компанії, державних нотаріусів та певних державних реєстраторів і агентства, які мають, серед іншого, конкретні зобов’язання зі звітування відповідно до Закону про ПВК (підзвітні суб’єкти) і передбачає певні загальні зобов’язання, включно із застосуванням процедур «знай свого клієнта»; звітування до UIF про будь-яку операцію, щодо якої виникає підозра у відмиванні коштів або тероризмі; та утримання від розкриття своїм клієнтам або третім сторонам діяльності, що здійснюється відповідно до цього статуту.
Резолюція UIF вимагає від більшості підзвітних суб’єктів звітувати про всі операції,
здійснені з криптовалютами, незалежно від суми відповідних операцій.
Відповідно до керівних настанов Групи з розроблення фінансових заходів боротьби з відмиванням коштів (FATF), UIF також попереджає підзвітних суб’єктів про ризики, пов’язані з проведенням операцій із криптовалютами. Водночас, UIF також вимагає від підзвітних суб’єктів, перелічених у Резолюції UIF, відстежувати будь-які
транзакції своїх клієнтів, які здійснюються з криптовалютами.
V. РЕГУЛЮВАННЯ БІРЖ
Наразі немає спеціальних нормативних актів щодо біржової діяльності. Водночас, будь-хто, хто хоче публічно пропонувати цінні папери на території Аргентини, повинен подати запит для отримання дозволу на публічне розміщення від CNV.
Для торгівлі цінними паперами потрібна ліцензія CNV. Тому обмін криптовалют, як постійний вид діяльності, потребуватиме ліцензії, якщо обмінювана криптовалюта вважається цінним папером.
З огляду на відсутність центрального органу, що здійснює емісію, криптовалюти, як-от біткоїн, відповідний тип віртуальних активів не можна класифікувати як цінні папери. Однак, не можна застосовувати аналогічний підхід до криптовалют (напр., токенів), випущених централізовано певною установою, тому необхідно проводити аналіз за кожним окремим випадком.
VI. РЕГУЛЮВАННЯ МАЙНЕРІВ
В Аргентині дозволено здійснювати майнинг біткоїна та інших криптовалют. На сьогоднішній момент, немає конкретних нормативних актів, які б регулювали цю діяльність.
VII. РЕГУЛЮВАННЯ ЕМІТЕНТІВ ТА СПОНСОРІВ
Наразі немає положень щодо емітентів та спонсорів (див. Розділ ІІІ).
VIII. КРИМІНАЛЬНЕ ТА ЦИВІЛЬНЕ ШАХРАЙСТВО І ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ
Наразі немає конкретних положень щодо кримінального чи цивільного шахрайства щодо обміну чи випуску криптовалют, тому має застосовуватися загальне кримінальне чи цивільне законодавство, залежно від конкретного випадку.
IX. ОПОДАТКУВАННЯ
Вищезгаданим законом про податкову реформу (далі – ЗПР), у грудні 2017 року, внесено декілька поправок до Закону про податок на прибуток та введено декілька положень, пов’язаних із «цифровими валютами» (використавши цю концепцію вперше в ЗПР). Дохід, отриманий від володіння чи розпорядження цифровою валютою, вважається таким, що надходить з аргентинського джерела, якщо її емітент зареєстрований, заснований або розташовується в Аргентині. Якщо емітент зареєстрований, заснований або розташовується за межами Аргентини, вважатиметься, що дохід надійшов з іноземного джерела.
«Плановий» податок застосовується до доходів з аргентинських джерел, отриманих від певних цінних паперів, включно з доходами від цифрових валют, фізичними особами-резидентами та нерезидентами (юридичними або фізичними особами). Прибуток, отриманий фізичними особами-резидентами від цифрової валюти, є об’єктом такого планового податку зі ставкою 15%.
Якщо фізичні особи-резиденти одержать прибуток з іноземних джерел, внаслідок
продажу цифрової валюти, вони також будуть оподатковуватися за ставкою 15%.
Юридичні особи-резиденти будуть обкладатися податком за будь-який прибуток, одержаний внаслідок володіння чи продажу цифрової валюти, за загальною прогресивною ставкою податку на прибуток від 25 до 30 відсотків (незалежно від того, чи джерело прибутку є внутрішнім або іноземним).
Отже, якщо резидент Аргентини придбає цифрові активи, то подальший продаж цих активів може призвести до одержання оподатковуваного доходу. Збитки, які виникають унаслідок операцій із цифровими валютами, вважаються «особливими збитками» й не можуть бути компенсовані прибутком із будь-яких інших джерел.
Окрім податку на прибуток, усі активи фізичних осіб, які є резидентами Аргентини, підлягають оподаткуванню податком на особисті активи зі ставкою від 0,5% до 1,25%, залежно від загальної вартості активів, що перевищує суму звільнення від такого податку (2 мільйони песо). В разі, якщо активи, розташовані за кордоном, застосовуються вищі ставки в розмірі від 0,7% до 2,25%. Що стосується податку на особисті активи, незрозуміло, за якими критеріями визначається місцезнаходження цифрового активу.
Переказ чи обмін цифрової валюти не обкладається податком на додану вартість.
X. ІНШІ ПИТАННЯ
При перетині кордону, в Аргентині немає обмежень або зобов’язань щодо декларування криптовалютних активів.
Немає вимог подавати звітність щодо платежів у криптовалюті, які перевищують певну вартість. Наразі єдині вимоги щодо звітності, пов’язані з криптовалютами, регулюються Резолюцією UIF (див. Розділ IV) та Законом про податкову реформу. Криптовалюти повинні розглядатися як нематеріальні активи для цілей майнового планування та отримання спадщини. Це потенційно може змінитися в майбутньому для токенів, які випущені через ICO, які, з погляду CNV щодо їхньої правової природи, є об’єктом Закону про ринки капіталу.
Для корпоративних цілей, криптовалюти можуть бути внесені як капітал аргентинської організації. Однак, як внесок, ці криптовалюти повинні бути оцінені заздалегідь. Тип та вимоги до оцінки залежатимуть від типу організації, яка одержує такий внесок до свого капіталу.
11 березня 2019 року виконавча гілка уряду видала Указ №182/2019 (Указ)30, яким внесено зміни до Закону про цифровий підпис (DSL)31. Указом у законі додано такий вид осіб, як «довірений сторонній постачальник послуг», до компетенції якого входить експлуатація технологій розподіленої мережі (блокчейну) для збереження електронних документів, управління смартконтрактами та інших цифрових послуг. Крім того, ці послуги також включають електронну сертифікацію, цифрову ідентифікацію та інші послуги, детально визначені органом ліцензування, створеним відповідно до DSL. Фізичні, юридичні особи, консорціуми, державні та недержавні публічні установи можуть бути довіреними сторонніми постачальниками послуг згідно з Указом.
Указ все ще не підкріплений додатковими регуляціями, тому конкретні рекомендації щодо використання технології розподіленої мережі довіреними сторонніми постачальниками послуг ще не розроблені.
Центральний банк обмежує можливість резидентів Аргентини, які володіють криптовалютами, купувати іноземну валюту на офіційному валютному ринку.
XI. ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ
Постійний розвиток нових технологій породжує низку економічних, правових та фінансових проблем. У цьому сенсі сприйнятливість міжнародного товариства до криптовалют спричиняє занепокоєння, а аналізи та дослідження цього питання показують, що це потребує змін у законодавстві.
Це питання ще не повністю розвинено в Аргентині, і лише Центральний банк, CNV та UIF надали свої думки щодо цього. Хоча обговорюються законопроєкти про
криптоактиви та криптовалютну галузь, регулятори все ще намагаються визначити реальні ризики та вплив криптоактивів на споживачів та фінансову систему.
Визначення кожного криптоактиву (включно з криптовалютами), безсумнівно, вплине на рішення, чи застосовується чинне законодавство Аргентини до операцій, у яких використовуються криптоактиви.
Наразі немає програм пісочниць чи інших засобів для просування досліджень та інвестицій у криптовалюти. Проте, Центральний банк створив кілька дослідницьких груп, одна з яких спеціально присвячена криптовалютам і технологіям блокчейну і складається з членів, як державних, так і приватних організацій, для аналізу потенційних регуляторних змін, які дадуть змогу використовувати нові технології в межах індустрії фінансових послуг.
Незважаючи на очікування щодо зустрічі міністрів фінансів і керівників центральних банків країн G20 в Буенос-Айресі в березні 2018 року, жодної нормативної бази чи конкретних рекомендацій щодо криптовалют не було видано. Були дискусії щодо ризиків для споживачів та інвесторів, але нічого не обговорювалося щодо того, який підхід влада має застосовувати до криптовалют, за винятком заклику до міжнародних органів, що встановлюють стандарти, відстежувати криптовалюти та їхні ризики під час оцінки багатосторонніх заходів із реагування, якщо це необхідно.
