РЕГУЛЮВАННЯ ВІРТУАЛЬНИХ АКТИВІВ в АЗЕРБАЙЖДАНІ
I. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЮ БАЗОЮ
Зліт віртуальних валют і технології блокчейн в останні роки, поставив регуляторів у всьому світі перед цікавим завданням: знайти тонкий баланс у регулюванні такого феномену як децентралізована валюта, уникаючи водночас надмірного регулювання, щоби не задушити інновації.
Азербайджанські регулятори не є винятком.
Незважаючи на визнання того, що використання віртуальних валют і технології блокчейн є новою глобальною тенденцією, а також, незважаючи на реальні занепокоєння щодо шахрайства, відмивання коштів та іншої незаконної діяльності, яка потенційно пов’язана з використанням віртуальних валют, в Азербайджані немає спеціальних нормативно-правових актів щодо віртуальних валют. Звичайно, є положення, які потенційно можуть застосовуватися до віртуальних валют, але справжня проблема полягає в тому, як класифікувати віртуальні валюти, оскільки вони мають характеристики різних типів активів (напр., розрахункова одиниця, продукт або цінний папір), оминаючи традиційні нормативні визначення.
З цієї причини будь-яка дискусія про те, як віртуальні валюти в кінцевому підсумку регулюватимуться в Азербайджані, неминуче стає вправою в емпіричних здогадках, зважаючи на сучасне розуміння класифікації віртуальних валют і регуляторних параметрів. Залежно від того, як віртуальні валюти, у кінцевому підсумку, будуть класифікуватися азербайджанськими регуляторами (як розрахункова одиниця, продукт або цінний папір), потенційно можуть застосовуватися різні правила їхнього регулювання, як зазначено нижче.
ІІ. БАНКІВСЬКІ ТА ГРОШОВІ ПЕРЕКАЗИ
Загалом, Закон про банківську діяльність відносить діяльність із грошових переказів (послуги з переказу грошей або платіжні інструменти) до банківської діяльності, що має бути ліцензованою. До того ж, Закон про валютне регулювання розглядає діяльність з обміну іноземної валюти в Азербайджані (тобто здійснення купівлі чи продажу іноземної валюти) як додаткову ліцензовану діяльність, якою можуть займатися лише місцеві банки, філії іноземних банків, певні ліцензовані поштові відділення та організації, які мають ліцензію пункту обміну валют.
Закон про валютне регулювання визначає іноземні валюти як гроші у формі банкнот, казначейських білетів та монет, що знаходяться в обігу, які є законним платіжним засобом на території іноземної держави або групи держав. Хоча це малоймовірно, але можливо, що віртуальні валюти будуть класифікуватися як іноземна валюта, особливо, якщо вони визнані законним платіжним засобом в іноземній країні.
Тому установам, які бажають займатися в Азербайджані діяльністю з використанням віртуальної валюти, ймовірно, буде заборонено робити це без отримання відповідної ліцензії.
ІІІ. ПРОТИДІЯ ВІДМИВАННЮ КОШТІВ
Що стосується відмивання коштів та фінансування тероризму, в азербайджанському законодавстві, здається, немає істотної різниці між операціями, що здійснюються з використанням фіатної або віртуальної валюти (хоча остання окремо не згадується). Наприклад, про будь-які операції, що стосуються коштів, одержаних з або перерахованих на анонімні рахунки, розташованих за межами Азербайджану, або операції, де неможливо точно ідентифікувати учасників, або у випадках, коли в наданні ідентифікаційної інформації про клієнта або бенефіціара відмовлено, а також, коли ідентифікаційна інформація про клієнта або бенефіціара виявляється неправдивою, необхідно повідомити Службу фінансового моніторингу.
Чинний режим із ПВК в Азербайджані охоплює, поміж інших регульованих установ, суб’єктів моніторингу: фінансові установи; установи, що займаються послугами з переказу грошей; інвестиційні компанії; інвестиційні фонди та менеджерів інвестиційних фондів. Саме ці суб’єкти моніторингу зобов’язані повідомляти про зазначені вище операції.
З огляду на можливість зловживання анонімністю, яка притаманна транзакціям із використанням віртуальних валют, та можливий вплив від правозастосування антилегалізаційного законодавства, ПВК є тією сферою, в якій, найімовірніше, будуть введені в дію окремі регуляторні норми.
IV. ОПОДАТКУВАННЯ
З огляду на широке визначення доходу в Податковому кодексі Азербайджану, доходи, отримані резидентами від торгівлі віртуальними валютами, ймовірно, підлягають оподаткуванню. Оскільки в Азербайджані немає спеціального режиму оподаткування приросту капіталу, ці доходи, ймовірно, підлягатимуть оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб за граничною ставкою 14 відсотків (застосовується до фізичних осіб, які не зареєстровані як підприємці), спрощеним податком (застосовується до певних ФОП) або податком на прибуток підприємств (застосовується до окремих ФОП, підприємств, доходи яких перевищують певний поріг, та які не знаходяться на спрощеній системі оподаткування). До операцій із використанням віртуальної валюти будуть застосовуватися загальні принципи оподаткування.
Незрозуміло, який підхід будуть використовувати податкові органи, з огляду на те,
що наразі нарахування податків на доходи, отримані з-за кордону, великою мірою залежать від самодекларування.
Однак, у Законі про валютне регулювання є загальне й досить розпливчасте положення, яке вимагає від резидентів Азербайджану репатріювати зароблені резерви в іноземній валюті, отримані від закордонної економічної діяльності, які, ймовірно, включатимуть кошти, отримані від торгівлі віртуальними валютами після їхньої конвертації у фіатну валюту.
Недотримання правил репатріації може призвести до стягнення значних адміністративних штрафів (на суму, еквівалентну від 30 до 50 відсотків резервів в іноземній валюті) або, потенційно, до кримінальної відповідальності для керівництва компанії, якщо сума коштів перевищує еквівалент 20 000 азербайджанських манатів.
V. ІНШІ ПИТАННЯ
i. ЗАКОННИЙ ПЛАТІЖНИЙ ЗАСІБ
Конституція Азербайджану 1995 року (Конституція), яка була прийнята на всенародному референдумі, проголошує манат офіційною валютою Азербайджану та єдиною грошовою одиницею, яка визнана законним платіжним засобом на території Азербайджану. Конституція визнає виключну владу Центрального банку
Азербайджану (Центрального банку) випускати банкноти та карбувати монети. Цивільний кодекс, фундаментальна основа комерційного права, йде ще далі, вимагаючи, щоб договірні грошові зобов’язання між резидентами виражалися в манатах. На сам кінець, заробітна плата також може виплачуватися лише в манатах.
Отже, віртуальні валюти не є, і навряд чи стануть, законним платіжним засобом в Азербайджані. Насправді, визнання їх такими, найімовірніше, вимагатиме внесення змін до Конституції на всенародному референдумі. Неясно, чи повноваження Центрального банку випускати банкноти та карбувати монети буде включати карбування Центральним Банком електронних монет для криптовалютного протоколу. Поки що Центральний Банк не висловлював наміру займатися карбуванням електронних монет і охарактеризував свою позицію щодо віртуальної валюти як консервативну.
Фактично, перший заступник голови Центрального Банку, Алім Гулієв, вказав, що Центральний Банк не має наміру випускати державну криптовалюту, також відому
як цифрова валюта центрального банку. Крім того, під час обговорення в Парламенті Державного бюджету на 2018 рік, голова Центрального банку Ельман Рустамов описав криптовалюти радше як інструмент для інвестування, а не альтернативний платіжний засіб.
ii. ВАЛЮТНИЙ КОНТРОЛЬ
Відповідно до Закону про валютне регулювання, резиденти можуть здійснювати валютні операції, пов’язані з рухом капіталу (як-от, наприклад, купівля цінних паперів, виражених в іноземній валюті), які визначені Центральним Банком, як об’єкт валютного регулювання. Ці правила застосовуються як до резидентів (юридичних осіб, зареєстрованих в Азербайджані та громадян Азербайджану), так і до нерезидентів (юридичних осіб, зареєстрованих за межами Азербайджану, їхніх філій та представництв в Азербайджані), і вони встановлюють вичерпний перелік підстав для грошових переказів в іноземній валюті, а також вимоги до відповідної документації. Оскільки, відповідно до правил, прийнятих Центральним Банком, кожна кредитна або дебетова картка, випущена місцевим банком, прив’язана до банківського рахунку, положення Валютного регулювання також застосовуватимуться до вихідних переказів в іноземній валюті резидентами та нерезидентами, здійснених за допомогою кредитної та дебетової картки.
Хоча Валютне регулювання прямо дає можливість резидентам і нерезидентам перераховувати кошти для цілей інвестування в цінні папери (включно з тими, які номіновані в іноземній валюті)20, воно може перешкоджати можливості резидентів Азербайджану інвестувати у віртуальну валюту, оскільки немає чіткого дозволу щодо грошових переказів для цілей інвестування у віртуальну валюту.
VI. ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ
У січні 2018 року повідомлялося, що в Азербайджані була створена робоча група для розробки законопроєкту про регулювання торгівлі віртуальними валютами. Проте, до сьогодні, у даному питанні не досягнуто жодного прогресу. Базуючись на різних публічних заявах місцевих посадовців, можна сказати, що азербайджанські регулятори, ймовірно, і далі будуть моніторити сферу віртуальних валют та оцінювати регуляторні заходи, запроваджені іншими країнами, до прийняття будь-яких конкретних нормативно-правових актів.
Уважно відслідковується досвід країн, які мають спільну правову спадщину з Азербайджаном. Можливо, Азербайджан піде за прикладом росії і прийме законодавство, подібне до російського федерального закону про цифрові фінансові активи та криптовалюту. Очікується, що закон рф, серед іншого:
a. регулюватиме відносини, що виникають при створенні, емісії, зберіганні та обігу цифрових фінансових активів, цифрових токенів та специфічної діяльності операторів інформаційних систем (в рамках яких випускаються цифрові фінансові активи) та операторів бірж із цифрових фінансових активів, а також обіг криптовалюти в рф; та
b. надасть детальні визначення криптовалюти та деяких інших термінів, пов’язаних із криптовалютою, зокрема для цифрових фінансових активів, цифрових токенів та розподілених реєстрів, та класифікує їх.
Відсутність окремих положень щодо віртуальних валют та відповідних технологій
в Азербайджані може сприяти невизначеності та потенційно придушити інновації.
З цієї причини та в інтересах заохочення інновацій у цій сфері, прийняття окремого закону було б бажаним законодавчим розвитком.
Велику увагу слід приділяти дотриманню правильного балансу в регулюванні діяльності, пов’язаної з віртуальними валютами, і наданні чітких вказівок гравцям ринку, водночас уникаючи непередбачених наслідків надмірного регулювання, що є складним, але не неможливим завданням. Залишається побачити, чи приймуть азербайджанські регулятори цей виклик найближчим часом.
