I. ОЗНАЙОМЛЕННЯ З НОРМАТИВНО-ПРАВОВОЮ БАЗОЮ
i. ВІРТУАЛЬНІ ВАЛЮТИ
Віртуальні валюти визначаються Європейським центральним банком (ЄЦБ) як «цифрове представлення вартості, що емітується не центральним банком, кредитною установою чи установою електронних грошей, і яке, за деяких обставин, може використовуватися як альтернатива грошам». Він пояснює, що, навіть якщо вони можуть використовуватися як альтернатива грошам, віртуальні валюти не є грошима чи законним платіжним засобом з юридичної точки зору, на відміну від електронних грошей. Це означає, що ніхто не зобов’язаний приймати платежі у віртуальних валютах.
ЄЦБ надає додаткові роз’яснення, пропонуючи три підкатегорії віртуальних валют,
які класифікуються відповідно до їхньої взаємодії з законними платіжними засобами (або подібними інструментами) і за їхньою спроможністю використовуватися для придбання матеріальних товарів і послуг. Цими трьома підкатегоріями є:
Закриті схеми віртуальних валют: це віртуальні валюти, які не мають взаємодії з фізичним світом. Їх не можна отримати використовуючи законний платіжний засіб
(або подібний інструмент), їх не можна обміняти на законний платіжний засіб, а також їх не можна використовувати для придбання товарів і послуг у фізичній економіці. Прикладом, наведеним ЄЦБ, є – золото World of Warcraft (WoW), внутрішньоігрова віртуальна валюта, яку гравці WoW можуть використовувати для кращого оснащення своїх аватарів для досягнення більш високих рівнів у грі.
Схеми віртуальних валют з односпрямованим потоком: це віртуальні валюти, які можна придбати з допомогою фіатної валюти, але не можна конвертувати назад у фіатну валюту. Прикладом можуть бути кредити Facebook або повітряні милі в клієнтських програмах авіакомпаній.
Схеми віртуальних валют з двонаправленим потоком: це віртуальні валюти, які користувачі можуть купувати та продавати за обмінним курсом з фіатною валютою, і які можна використовувати для покупки фізичних товарів і послуг. Найбільш поширеним прикладом двонаправлених віртуальних валют є криптовалюти, які є основною темою цього розділу.
ii. КРИПТОВАЛЮТИ ТА ТОКЕНИ
Хоча біткоїн все ще є найвідомішою криптовалютою з найвищою ринковою капіталізацією, за останні кілька років з›явилися альткоїни, і вони вносять інновації в протокол біткоїн першого покоління.
Одним із добре відомих прикладів є Ether, криптовалюта для роботи з платформою децентралізованих додатків Ethereum, яка є платформою з відкритим вихідним кодом, заснованою на технології блокчейн, яка обслуговує смартконтракти. Ether має багато застосувань; він надає розробникам програмного забезпечення стимули до написання смартконтрактів і компенсує їм належні їм ресурси; його можна використовувати для виконання смартконтрактів та для оплати товарів і послуг у мережі Ethereum. Ethereum, як платформа, надалі використовується для розробки інших криптовалют і токенів (тобто токенів ERC2037) з допомогою первинного розміщення монет (ICO) (див. Розділ VII).
Останні роки показали неймовірний потенціал віртуальних валют і токенів. Як і будь-яка нова технологія, віртуальні валюти стикаються з перешкодами та невизначеністю, які суттєво впливають на їхню ринкову ціну. Як обговорювалося в цій главі, невизначеність правової бази, яка застосовується до віртуальних валют і токенів, все ще є основною перешкодою для їхнього розвитку та прийняття на ринку.
ІІ. ЗАКОНИ ПРО ЦІННІ ПАПЕРИ ТА ІНВЕСТИЦІЇ
i. РЕГУЛЯТОРИ ФІНАНСОВОГО РИНКУ
Фінансовий ринок Бельгії регулюється двома автономними наглядовими органами, а саме Управлінням з фінансових послуг та ринків (FSMA) і Національним банком Бельгії (NBB). FSMA і NBB відповідають за нагляд і моніторинг компаній, що працюють на фінансовому ринку Бельгії, і кожен з них має чітко визначені ролі.
FSMA захищає інтереси бельгійських фінансових споживачів і несе відповідальність за нагляд за фінансовими продуктами, фінансовою інформацією, опублікованою компаніями та постачальниками фінансових послуг. У контексті віртуальних валют, FSMA «попереджає споживачів про ризики, пов’язані з використанням та зберіганням віртуальних валют».
NBB несе особливу відповідальність за нагляд за поодинокими фінансовими установами (напр., кредитними установами, інвестиційними фірмами, платіжними
установами, установами електронних грошей, страховими компаніями) та за належним функціонуванням фінансової системи в цілому.
ii. НОРМАТИВНА БАЗА, ЩО РЕГУЛЮЄ ФІНАНСОВІ РИНКИ
Оскільки в законодавстві Бельгії стосовно цінних паперів та інвестицій немає спеціальних положень щодо віртуальної валюти, у цьому документі розглядається чинна правова база, яка стосується цінних паперів та інвестицій. Ця нормативна база регулює фінансові інструменти, інвестиційні інструменти та фінансові продукти, а також потенційно може застосовуватися до віртуальних валют та учасників цього ринку.
Нормативна база, що регулює фінансові інструменти та інвестиційні послуги
Бельгійське законодавство про фінансові інструменти складається з Закону про інфраструктури ринку фінансових інструментів від 21 листопада 2017 року, який транспонує Директиву 2014/65 у національне законодавство (Закон про фінансові інструменти), та Закону про доступ до компаній з інвестиційних послуг, а також щодо правового статусу та нагляду за компаніями з управління портфелем та інвестиційних консультацій від 25 жовтня 2016 року (Закон про інвестиційні послуги).
Закон про фінансові інструменти та Закон про інвестиційні послуги є національними законами, що імплементують другу Директиву про ринки фінансових інструментів (MiFID II). Ця законодавча база, заснована на MiFID, націлена на сприяння захисту інвесторів та на те, аби впоратись з новими торговими технологіями, практиками та видами діяльності.
Віртуальні валюти як фінансові інструменти MiFID II та вищезгадані закони впроваджують їхнє застосування до певних типів організацій (наприклад, інвестиційних фірм або кредитних установ), які пропонують інвестиційні послуги та діяльність43, пов’язану з фінансовими інструментами.
Суть цього законодавства обертається навколо поняття фінансових інструментів. Термін фінансові інструменти охоплює широкий спектр інструментів, включно з перевідними цінними паперами та похідними продуктами.
Для учасників ринку важливо оцінити, чи підпадають віртуальні валюти під поняття фінансового інструменту. Для цієї оцінки важливою є відмінність, проведена в Розділі I.і між віртуальними валютами з односпрямованим потоком та віртуальними валютами з двонаправленим потоком. Перші дві категорії віртуальних валют, а саме закрита та з односпрямованим потоком, не треба вважати фінансовими інструментами. Віртуальні валюти закритої схеми не можуть бути отримані з допомогою законного платіжного засобу, а віртуальні валюти з однонаправленим потоком, хоча їх можна отримати з допомогою законного платіжного засобу, не можуть бути конвертовані назад у законний платіжний засіб або подібні інструменти. Їх (обмежена) можливість переказу не дає змоги класифікувати їх як інвестиції.
Ситуація щодо віртуальних валют з двонаправленим потоком є не настільки простою, оскільки не всі віртуальні валюти, які входять до цієї категорії, мають однакові характеристики. Нижче ми розрізняємо три різні характеристики віртуальних валют з двонаправленим потоком.
Вони використовуються:
a. як засіб платежу (монети або криптовалюти, які дозволяють власнику використовувати їх для оплати певних товарів і послуг, які купуються в Інтернеті (наприклад, використання біткоїн для онлайн-покупки сеансу з оздоровлення));
b. як засіб інвестування (інвестиційні токени, що надають власнику економічний інтерес у компанії, що стоїть за токеном, який пов›язаний з результатами діяльності компанії); або
c. з корисними цілями (токени корисності, що гарантують власнику доступ до певних товарів або послуг, які пропонуються на платформі емітента).У деяких конкретних випадках токен може мати навіть гібридну функцію: наприклад, Ether може використовуватися багатьма способами в мережі Ethereum, але він також функціонує як засіб платежу для покупки інших токенів у процесі ICO.
Якщо віртуальна валюта з двонаправленим потоком є лише платіжним засобом або має лише функцію корисності, малоймовірно, що її можна вважати фінансовим інструментом відповідно до бельгійського законодавства. Криптовалюти та токени корисності не включені до переліку фінансових інструментів у Законі про фінансові інструменти, і вони не підпадають під визначення перевідних цінних паперів, оскільки вони не представляють права на компанію, яка випустила токен.
Водночас, проблема з криптовалютами та токенами корисності полягає в тому, що окрім їхнього основного використання, вони торгуються на біржах віртуальних валют і коливаються в ціні так само, як і інші віртуальні валюти, і тому, схоже, також мають певну інвестиційну функцію. Це можна проілюструвати на прикладі Siacoin.
Siacoin — це токен корисності, який можна використовувати на платформі зберігання даних Sia, децентралізованій платформі зберігання, яка:
a. використовує недостатньо використану ємність жорстких дисків у всьому світі для створення ринку зберігання даних;
b. дає змогу користувачам отримувати Siacoin, коли вони роблять доступним апаратні потужності своїх ноутбуків на користь платформи; та
c. дає змогу користувачам зберігати файли, сплачуючи за це у Siacoin.
Як емітент так і спільнота розглядають Siacoin як токен корисності, але особа, яка 7 січня 2016 року купила Siacoin на 1,000 USD за курсом 0,000017 USD (одержавши приблизно 59 мільйонів токенів Siacoin) і продала таку саму кількість токенів корисності через чотири роки, 7 січня 2020 року, за ціною 0,00139 USD, одержала б приблизно 81,010 USD прибутку всього за чотири роки. Навіть якщо основна мета Siacoin є корисність, вона на практиці функціонує як засіб інвестування.
Крім цього прикладу, безперечно, що певні віртуальні валюти з двонаправленим потоком можуть служити в першу чергу інвестиціями, особливо якщо валюта емітується приватною компанією в рамках ICO і має характеристики, які дають інвесторам право на частку в прибутках цієї блокчейн-компанії і надає право голосу або надає права на певний відсотковий дохід. У цих сценаріях токени виражають певне право емітенту (як і перевідні цінні папери), а їхня вартість пов’язана з успіхом бізнесу компанії. Тому віртуальні валюти з такими характеристиками можна вважати фінансовим інструментом, відповідно до бельгійського законодавства.
Зобов’язання відповідно до Закону про фінансові інструменти та Закону про інвестиційні послуги
Якби віртуальні валюти з двонаправленим потоком вважалися фінансовими інструментами згідно з бельгійським законодавством, учасники ринку віртуальних
валют, які надають інвестиційні послуги, пов’язані з віртуальними валютами, повинні були б дотримуватися певних зобов’язань щодо прозорості чи ліцензування, або і того й іншого, які накладаються вищезгаданим фінансовим законодавством, яке включає зобов›язання щодо правил поведінки: діяти у чесний, справедливий та професійний спосіб, що найкраще відповідає інтересам клієнта; надавати клієнтам інформацію, яка є зрозумілою, справедливою та не вводить в оману; і пропонувати послуги, спеціально пристосовані до ситуації клієнта.
Нормативна база, що регулює інвестиційні інструменти
Законодавча база, яка регулює інвестиційні інструменти, складається з Закону про публічне розміщення цінних паперів від 2018 року (Закон про розміщення).
Закон про розміщення вимагає, вимагає складання проєкту для публічного розміщення інвестиційних інструментів. Перелік таких інструментів можна знайти в статті 3(1) Закону про розміщення. Сфера його застосування дуже широка, оскільки інвестиційні інструменти охоплюють загальну категорію «всіх інших інструментів, які дозволяють здійснювати фінансові інвестиції, незалежно від основних активів». Оскільки всі віртуальні валюти торгуються на біржових платформах, і оскільки їхня дуже волатильна природа призводить до спекуляцій на ринку, можна стверджувати, що віртуальні валюти з двонаправленим потоком підпадають під визначення інвестиційного інструменту з Закону про розміщення. Таким чином, компанії, що пропонують ці віртуальні валюти громадськості та певним посередникам, які діють від їх імені, за певних обставин повинні відповідати вимогам щодо розміщення.
Керівні настанови FSMA та регулювання FSMA щодо фінансових продуктів FSMA застосовує досить нейтральний підхід до віртуальних валют, поклавши на учасників ринку обов’язок самостійно оцінювати, чи підпадатиме та чи інша віртуальна валюта під вищезгадане фінансове законодавство. FSMA зазначає, що ця оцінка має ґрунтуватися на конкретних характеристиках віртуальної валюти, і зазначає, що нормативний статус віртуальних валют має оцінюватися в кожному
окремому випадку.
Окрім нейтральної позиції FSMA щодо віртуальних валют та відсутності в Бельгії спеціального законодавства щодо віртуальних валют, FSMA прийняла постанову, яка застосовується до фінансових продуктів (які можуть вважатися фінансовими інструментами, як це обговорювалося раніше). Ця постанова забороняє «вести професійну діяльність з розповсюдження одному або кільком роздрібним клієнтам фінансового продукту, дохідність якого прямо чи опосередковано залежить від віртуальних грошей». Ця заборона на розповсюдження фінансових продуктів, які визначаються як ощадні, інвестиційні або страхові продукти, стосується віртуальних грошей, які, зі свого боку, визначаються як «будь-яка форма нерегульованої цифрової валюти, яка не є законним платіжним засобом». Ця заборона застосовуватиметься до деривативів, якщо дохідність прямо чи опосередковано залежить від віртуальної валюти.
Це означає, наприклад, що біржовим інвестиційним фондам (ETF), які інвестуватимуть гроші інвесторів у віртуальні валюти, буде заборонено пропонувати свої послуги в Бельгії. Це дуже актуально з огляду на численні запити щодо створення ETF віртуальних валют, які постійно відхилялися Комісією з цінних паперів і бірж США (SEC).
У пояснювальній записці, що додається до постанови, FSMA описує різні ризики,
пов’язані з віртуальними грошима, від злому торгових платформ до браку контролю з боку органів влади та волатильності цін. FSMA також описує кілька нечесних практик, які були виявлені щодо деривативних криптовалютних продуктів, коли розповсюдження таких деривативних фінансових продуктів серед споживачів призвело до значних втрат для відповідних інвесторів. Це чітко вказує на те, що FSMA має намір використовувати цей положення для захисту дрібних роздрібних клієнтів та інвесторів від цих дуже складних фінансових продуктів.
ІІІ. БАНКІВСЬКІ ТА ГРОШОВІ ПЕРЕКАЗИ
i. ДИРЕКТИВА ПРО ЕЛЕКТРОННІ ГРОШІ
Закон від 11 березня 2018 року щодо емісії електронних грошей (е-грошей) (Закон
про е-гроші), який є бельгійським законом, що реалізує положення Директиви про електронні гроші, має на меті сприяти появі нових, інноваційних та безпечних сервісів електронних грошей, а також стимулювати ефективну конкуренції між усіма учасниками ринку.
Закон про е-гроші визначає електронні гроші як «електронно, у тому числі магнітно, розміщену грошову вартість, яка представлена вимогою до емітента, що випускається після отримання коштів, з метою здійснення платіжних операцій. . . і яка приймається фізичною або юридичною особою, відмінною від емітента електронних грошей». Тільки віртуальні валюти двонаправленого потоку можуть мати певну схожість з цим визначенням електронних грошей, тобто вони зберігаються в електронному вигляді і деякі віртуальні валюти приймаються як засіб платежу іншими сторонами. Однак віртуальні валюти не повинні вважатися електронними грошима відповідно до Закону про е-гроші. Основний аргумент, що підтверджує це, полягає в тому, що віртуальні валюти випускаються не після отримання коштів, оскільки віртуальна валюта створюється в цифровому вигляді.
Вимога, яка необхідна для електронних грошей, випускається після отримання коштів, і означає, що емітент електронних грошей не може просто створювати нові одиниці електронних грошей, оскільки лише центральні банки мають монополію на створення грошей. Однак це саме те, що робить емітент віртуальної валюти:
цифрове створення певної кількості віртуальних валют за допомоги спеціального програмного забезпечення. Крім того, віртуальні валюти зазвичай не створюють вимоги до емітента, за винятком певних віртуальних валют двонаправленого потоку, які можна вважати засобом інвестування.
Нарешті, з кількох бельгійських законів, які посилаються на віртуальні валюти (серед них Закон про ПВК, розглянутий у розділі IV), також очевидно, що між електронними грошима та віртуальними валютами проводиться розмежування. Хоча додаткові роз’яснення бельгійської влади з цього приводу не були б зайвими, не схоже на те, що ці визначення можуть збігатися.
Отже, віртуальні валюти, не підпадають під дію бельгійського законодавства щодо електронних грошей.
ii. ДИРЕКТИВА ПРО ПЛАТІЖНІ ПОСЛУГИ
Платіжні послуги регулюються на рівні ЄС Директивою про платіжні послуги II (PSD II), яка була транспонована в бельгійське законодавство через прийняття відповідного Закону від 11 березня 2018 р. (Закон про платіжні послуги).
PSD II та Закон про платіжні послуги мають на меті регулювання платіжних послуг
та постачальників платіжних послуг, а також адаптацію захисту прав споживачів та
прав і обов’язки для постачальників та користувачів платіжних послуг.
Хоча Закон про платіжні послуги не регулює емісію віртуальних валют, виникає питання, чи надають певні учасники ринку віртуальних валют послуги, які можна вважати платіжними послугами, і чи можна розглядати цих учасників як частину певної обмеженої кількості постачальників платіжних послуг, які мають монополію на надання таких послуг у Бельгії.Якщо так, будь-який постачальник платіжних послуг повинен отримати ліцензію від NBB, перш ніж зможе пропонувати платіжні послуги в Бельгії.
Закон про платіжні послуги визначає платіжні послуги як будь-які платіжні послуги, що наведені в Додатку I, де перелічено вісім різних видів платіжних послуг, включно з виконанням платіжних операцій, переказ грошей, послуги ініціювання платежів та послуги з надання інформації про рахунок. Це визначення здається дуже широким, але ця широкість пом›якшується кількома виключеннями у статті 3 Закону про платіжні послуги. Наприклад, згідно з виключенням щодо обмежених мереж, послуги, засновані на платіжному інструменті, «що надає змогу власнику придбати товар або послугу лише на території емітента» або «який може використовуватися лише для придбання дуже обмеженого кола товарів або послуг», не підпадають під дію Закону про платіжні послуги.
На основі цього останнього винятку віртуальні валюти закритої схеми та більшість
віртуальних валют з односпрямованим потоком можуть бути виключені на основі їхньої (відсутньої або обмеженої) можливості переказу. Цей виняток може застосовуватися навіть до певних віртуальних валют двонаправленого потоку, якщо їх використання обмежено відповідно до того, що описано вище. Чи підпадатимуть
постачальники послуг віртуальних валют під дію Закону про платіжні послуги буде оцінюватись в кожному окремому випадку з урахуванням фактичних обставин.
IV. ПРОТИДІЯ ВІДМИВАННЮ КОШТІВ
На рівні ЄС, Четверта Директива про ПВК (AMLD4), транспонована в бельгійське законодавство через прийняття Закону від 18 вересня 2017 року про запобігання відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (Закон про ПВК) має на меті активізувати зусилля для ефективної боротьби з відмиванням коштів та фінансуванням тероризму. Це робиться за допомогою накладення певних зобов’язань щодо оцінки ризиків та зобов’язань щодо ідентифікації клієнтів (знай свого клієнта (KYC)) та введення процедур моніторингу операцій для підзвітних суб›єктів (тобто певних фінансових та кредитних установ, а також певних юридичних та фізичних осіб під час здійснення їхньої професійної діяльності).
Закон про ПВК поширюється на товари та майно, отримані в результаті злочинної діяльності, а також на кошти, що використовуються для фінансування тероризму.
Хоча віртуальні валюти можна розглядати як товари або майно, так і кошти, Закон про ПВК накладає зобов›язання щодо звітності тільки на підзвітних суб›єктів. Є вичерпний список типів таких установ. З 15 серпня 2020 року до цього списку включено дві категорії учасників ринку віртуальних валют (тобто «постачальники послуг обміну між віртуальними валютами та фіатними валютами, які створені на території Бельгії та зазначені в указі, прийнятому відповідно до пункту 2 цього параграфу» та «постачальники послуг з управління портфелем, які засновані на території Бельгії та згадані в указі, прийнятому на виконання пункту 2 цього параграфу»). «Постачальники послуг з управління портфелем» далі визначаються як «установи, які надають послуги з утримання приватних криптографічних ключів від імені [своїх] клієнтів з метою зберігання, розміщення та переказу віртуальних валют».
Закон про ПВК передбачає, що Королівський указ встановить умови, за яких ці учасники ринку повинні будуть зареєструватися в FSMA, а також умови, що застосовуватимуться для здійснення їх діяльності та контролю за нею. Королівський указ знаходиться на стадії розроблення.
Цей закон забезпечить більшу прозорість на ринку та певною мірою перешкоджатиме незаконній діяльності. Проте, цілком ймовірно, що численні способи зберігання, розміщення та переказу віртуальних валют не підпадають під дію цього законодавства, а це означає, що власники віртуальної валюти не завжди підпадатимуть під дію KYC або процедур моніторингу транзакцій, які проводяться новими підзвітними суб’єктами відповідно до AMLD5.
V. РЕГУЛЮВАННЯ БІРЖ
Біржі віртуальних валют відіграють ключову роль. Вони пропонують користувачам послуги з обміну і дають змогу їм одержувати віртуальні валюти з допомогою фіатних грошей або інших віртуальних валют. За винятком Закону про ПВК, який обговорено вище, не існує спеціального законодавства, яке б регулювало діяльність бірж з віртуальних валют. Закон про фінансові інструменти та Закон про інвестиційні послуги – це два закони загального застосування, які застосовувалися б до бірж віртуальних валют двонаправленого потоку, якби віртуальні валюти розглядалися як фінансові інструменти. Той факт, що біржа з віртуальних валют Blocktrade.com зверталася за дозволом до Європейського управління фінансових ринків згідно з MiFID II, схоже, свідчить про те, що деякі біржі дійсно вважають, що
вони підпадають під дію фінансового законодавства.
VI. РЕГУЛЮВАННЯ МАЙНЕРІВ
Майнери також відіграють важливу роль у мережах віртуальних валют. Основною
діяльністю майнерів є перевірка транзакцій віртуальних валют через вирішення криптографічної головоломки, для якої вони використовують спеціалізоване обладнання для майнингу. В обмін на це, або як винагороду, вони отримують певну кількість щойно видобутих віртуальних валют. У деяких випадках майнери можуть одержувати додатковий відсоток від комісії за операції користувачів, які потребують швидшого підтвердження транзакції.
В Бельгії немає спеціального законодавства, яке б регулювало діяльність майнерів. Тим не менш, будь-яка фізична або юридична особа, яка заробляє гроші через майнинг, все ще може підпадати під дію бельгійського податкового законодавства і, можливо, їй доведеться сплачувати податок на прибуток фізичних або юридичних осіб.
VII. РЕГУЛЮВАННЯ ЕМІТЕНТІВ ТА СПОНСОРІВ
i. ПЕРВИННЕ РОЗМІЩЕННЯ МОНЕТ, ПЕРВИННЕ РОЗМІЩЕННЯ ТОКЕНІВ
ТА ПОДІЇ, ЩО ГЕНЕРУЮТЬ ТОКЕНИ
У першому кварталі 2018 року понад $6,3 мільярда було інвестовано в усьому світі
в компанії з віртуальних валют через продаж криптоінструментів і цифрових токенів. Протягом перших 10 місяців 2019 року понад 380 проєктам з віртуальних валют вдалося залучити ще $4,1 мільярда. Ці публічні продажі мають різні назви і
називаються ICO, первинним розміщенням токенів та подіями, що генерують токени. В рамках цього розділу, з огляду на широке поширення терміна ICO, різні види публічних продажів криптоінструментів ми будемо називати спільним терміном – ICO.
Згідно з FSMA, ICO — це операції, з допомогою яких «розробники проєкту пропонують громадськості цифрові токени через Інтернет як спосіб фінансування розвитку проєкту». Хоча ICO значною мірою нагадують первинні публічні пропозиції та кампанії з краудфандингу, ICO, здебільшого, все ще не регулюються і часто проводяться компаніями без жодної підтвердженої репутації чи цінного продукту, що робить їх ризикованими інвестиціями.
Успіх компаній з віртуальних валют в Бельгії дуже відносний у порівнянні з іншими юрисдикціями, такими як Швейцарія чи Німеччина. На сьогоднішній день, в Бельгії ще не проводилось ICO, хоча збільшення активності та поінформованості про віртуальну валюту, безумовно, вплине на Бельгію в найближчі роки.
ii. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА БЕЛЬГІЇ, ЩО ЗАСТОСОВУЄТЬСЯ ДО ІСО
Наразі не існує спеціального законодавства, спрямованого на проведення ICO, тому немає спеціальних нормативних вимог для компаній, які планують продаж токенів у Бельгії. Проте чинне законодавство може застосовуватися до ICO. Як зазначено в Розділі II, фінансове законодавство може застосовуватися до певних віртуальних валют двонаправленого потоку, залежно від конкретних характеристик емітованої віртуальної валюти (тобто, чи є вони засобом платежу, інвестиційними токенами або токенами корисності). Такою є поточна позиція FSMA, а також інших органів влади з фінансових ринків в усьому світі.
13 листопада 2017 року FSMA оприлюднила повідомлення про ICO, в якому попередила емітентів ICO, що їхні операції можуть підпадати під сферу застосування різних законів ЄС та Бельгії. У цьому повідомленні чітко проявляється обережна позиція FSMA щодо застосовної правової бази щодо ICO в Бельгії. FSMA не хотіла виключати жодного закону апріорі.
На перший погляд, не всі бельгійські закони, на які посилається FSMA у своєму повідомленні, здаються такими, що не застосовуються до емітентів ICO. Наприклад,
емітенти ICO не підпадають під дію Закону про ПВК, незважаючи на прийняття бельгійським законодавчим органом поправок до AMLD5, які визначають (лише) платформи з обміну віртуальних валют та постачальників кастодіальних гаманців
як підзвітних суб›єктів. Крім того, не зрозуміло як емітенти ICO підпадають під дію
бельгійського закону про краудфандинг, оскільки цей закон застосовується до постачальників послуг краудфандингу, які організовують альтернативні інвестиції
через альтернативну інвестиційну платформу. Згідно з чинним законодавством, ці альтернативні інвестиції визначаються як «послуги, що складаються з продажу інвестиційних інструментів через вебсайт або будь-які інші електронні засоби, що надаються корпоративними емітентами».
На закінчення, схоже, що основним законодавством, якого емітенти ICO повинні дотримуватися, запускаючи віртуальну валюту, яка може вважатися інвестиційним інструментом на бельгійському ринку, є Закон про проспекти.
Відповідно до чинного Закону про проспекти, для кожної публічної пропозиції інвестиційних інструментів загальною вартістю 5 мільйонів євро або більше має бути складена спеціальна брошюра. Цей документ має бути затверджений FSMA, перш ніж він стане доступним для громадськості. Як форма, так і зміст брошюри регулюються. Вона, зокрема, має включати «короткий опис ризиків, пов’язаних із відповідними інвестиціями, а також істотні характеристики цієї інвестиції, включно зі всіма правами, пов’язаними з цінними паперами», а також «причини розміщення пропозиції та призначене використання зібраних коштів».
VIII. КРИМІНАЛЬНЕ ТА ЦИВІЛЬНЕ ШАХРАЙСТВО І ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ
Віртуальні валюти схильні до використання у рамках злочинної діяльності, і експоненційне зростання вартості віртуальних валют не залишилося непоміченим
кіберзлочинцями. Тільки в Бельгії упродовж 2017 року було зафіксовано понад 300 випадків шахрайства або крадіжок, пов’язаних з біткоїнами, і ця кількість була перевищена за перші п’ять місяців 2018 року з понад 329 скаргами.У 2019 році бельгійці втратили приблизно 3 мільйони євро в наслідок шахрайства, пов’язаного з біткоїнами, хоча ця цифра здебільшого ігнорується, оскільки вона охоплює лише випадки, про які було повідомлено. Злочинна діяльність, зокрема проти користувачів віртуальної валюти, може відбуватися на біржах віртуальної валюти під час операцій із віртуальною валютою або за простого утримання віртуальної валюти в гаманці користувача. Крім того, певний ступінь анонімності, який пропонують віртуальні валюти, робить їх привабливими для переказу нелегально отриманих коштів.
На сьогоднішній день у Бельгії не прийнято жодного конкретного кримінального
законодавства щодо віртуальних валют. На відміну від інших юрисдикцій, законне
використання цих валют не заборонено в Бельгії.
Тим не менш, незаконне використання віртуальних валют або незаконна діяльність, пов’язана з віртуальними валютами, підпадають під дію кримінального законодавства Бельгії або спеціального законодавства щодо правопорушень, пов›язаних з використанням комп›ютера (див. Розділ VIII.ii).
i. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ БЕЛЬГІЙСЬКОГО КРИМІНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
Відповідно до загальних положень бельгійського законодавства є принаймні три
кримінальні правопорушення, які можуть застосовуватися до незаконної діяльності, пов’язаної з віртуальними валютами.
Перше кримінальне правопорушення — звичайна крадіжка, яка охоплюється статтею 461 бельгійського кримінального кодексу, в якій йдеться, що «кожний, хто
обманним шляхом привласнює щось, що йому не належить, винний у крадіжці».
Крадіжка віртуальних валют, як і будь-яких інших форм активів або товарів, карається позбавленням волі на строк до п’яти років і штрафом до 4000 євро. Однак
у Бельгії є суперечки щодо того, чи нематеріальні об’єкти (наприклад, дані – а віртуальні валюти за своєю суттю є даними) можуть бути об’єктом крадіжки.
Другим кримінальним правопорушенням є шахрайство, заборонене статтею 496
Кримінального Кодексу, яке також може бути дуже актуальним щодо віртуальних
валют. Шахраєм вважається особа, яка:
«з наміром привласнити майно, що належить іншій особі, забирає або одержує гроші, рухоме майно, зобов›язання, списання, звільнення від боргів. . . або через використання фальшивих імен та документів, або через використання хитрощів, щоб змусити повірити в існування фальшивих компаній з уявними можливостями
або уявним кредитом, щоб очікувати або викликати успішний результат, нещасний випадок або будь-яку іншу таємничу подію , або іншим чином зловживати довірою чи легковірністю.»
Цей опис охоплює широкий спектр ситуацій, які можуть стосуватися нечесного продажу віртуальних валют, а також підроблення торгових платформ і бірж віртуальних валют. Як приклад такого широкого охоплення, FSMA, після численних скарг громадян Бельгії, опублікував на своєму вебсайті – та регулярно оновлює – чорний список торгових платформ з віртуальних валют, які підозрюються в обмані людей з метою змусити їх інвестувати гроші у віртуальні валюти через біржу. У багатьох випадках це платформи, де люди інвестують гроші у віртуальні валюти, але ніколи не одержують валюти чи відшкодування. Іншою формою шахрайства може бути шахрайське ICO за участю фізичної або юридичної особи, яка переконує потенційних інвесторів купити токени, які в результаті виявляються фейковими, а фізична чи юридична особа раптово зникає разом із грошима інвесторів.
Шахрайство пов›язане з віртуальними валютами, як і будь-якою іншою формою
активів, карається позбавленням волі на строк до п›яти років і штрафом до 24 000
євро.
Третє кримінальне правопорушення стосується відмивання коштів, яке заборонено статтею 505 Кримінального Кодексу. У цьому положенні, зазначено, що на «тих, хто купив, отримав безкоштовно, володів, зберігав, управляв товарами, зазначеними у статті 42,3° [грошова вигода, яка напряму походить від злочину, або товари та цінності, які були отримані з допомогою неї, та дохід від її інвестування], тоді як вони знали або мали б знати про походження цих товарів на початок цих операцій», а також «тих, хто буде переробляти або передавати товари, зазначені в статті 42.3°, для приховування або маскування їхнього незаконного походження або допомогати будь-якій особі, замішаній у злочині, звідки ці товари походять, в уникненні правових наслідків за свої дії» повинно накладатися покарання від 15 днів до п’яти років ув’язнення або штраф у розмірі від 26 до 100 000 євро (або обидва).
Останній приклад кримінального розслідування, пов’язаного з віртуальною валютою, стосується соцмережевої платформи «Vitae». П’ятьох осіб, які стоять за компанією, включно з громадянами Бельгії, звинувачено у причетності до злочинної організації, шахрайства та відмивання коштів. Vitae представляла собою нову соцмережеву платформу, засновану на технології блокчейн, де люди можуть заробляти гроші за «цінні публікації» і залучаючи інших людей до платформи, які, зі свого боку, мали фінансовий стимул додавати інших нових користувачів. За словами бельгійських слідчих, це була схема Понці або піраміда. Слідчі стверджують, що основним наміром Vitae було заманити якомога більше інвестицій пустими обіцянками додаткового прибутку чи онлайн-продуктами, такими як системи перекладу чи ігри, яких небуло. Роботу цієї соцмережевої платформу вже припинено.
Ті, хто все ще переходять на її сайт, зустрічаються зі сторінкою «СТОП», створеною
Міністерством юстиції Бельгії та Федеральною поліцією.
З огляду на переваги, які віртуальні валюти (зокрема їх відносна анонімність) надають злочинцям у здійсненні їхньої незаконної діяльності, стаття 505, а також арешт активів, до яких вона може призвести, є одним із найбільш корисних положень Кримінального Кодексу для боротьби з незаконним використанням цих валют. У справі Vitae бельгійський слідчий суддя вже конфіскував 37 відсотків віртуальної валюти Vitae. Також було вилучено понад 1,1 млн євро звичайних грошей і майже 1,5 млн євро у віртуальних монетах. Також детективам вдалося конфіскувати 17 автомобілів класу люкс, серію елітних годинників і золото.
ii. СПЕЦІАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО ЩОДО ПОРУШЕНЬ, ПОВ’ЯЗАНИХ З КОМП’ЮТЕРАМИ
Бельгійська законодавча влада прийняла певні законодавчі акти щодо порушень,
пов›язаних з комп›ютером, які насправді більше підходять для переслідування
будь-якої злочинної діяльності, пов’язаної з віртуальними валютами.
По-перше, порушення відоме як несанкціонований доступ до комп’ютерних систем (також відоме як злом), може застосовуватися, якщо особа отримує доступ до комп’ютерної системи і знає, що доступ був несанкціонований. Злом карається відповідно до кримінального законодавства тюремним строком до двох років і штрафом до 200 000 євро.
По-друге, хакер може одночасно вчинити порушення, відоме як приховування даних, якщо він або вона обробляє або передає дані, які зберігалися в комп’ютерній системі третьої сторони або оброблялися чи передавались комп’ютерною системою третьої сторони. Приховування даних відповідно до бельгійського законодавства карається позбавленням волі на строк до двох років і штрафом до 200 000 євро.
Третім порушенням згідно з бельгійським законодавством є шахрайство, пов’язане з комп’ютером, яке стосується кожного, хто з шахрайським наміром одержує несправедливу економічну перевагу під час конвертації, зміни або видалення даних, які зберігаються або передаються комп’ютерною системою. Згідно з бельгійським законодавством, шахрайство, пов’язане з комп’ютером, карається позбавленням волі на строк до п’яти років і штрафом до 800 000 євро.
Для ілюстрації, вищезгадані порушення можуть стосуватися хакера, який отримує несанкціонований доступ до віртуальних валют, що знаходяться на персональному комп’ютері користувача, та гаманці віртуальних валют (несанкціонований доступ до комп’ютерних систем або злом) задля копіювання приватного ключа користувача (приховування даних), щоб в кінцевому підсумку перенести віртуальні валюти, що зберігаються в гаманці користувача, в особистий гаманець хакера, що було б рівнозначно шахрайству, пов’язаному з комп’ютером.
iii. КОНФІСКАЦІЯ ВІРТУАЛЬНИХ ВАЛЮТ ПІСЛЯ ВЧИНЕННЯ ЗЛОЧИНУ
Бельгійська влада може конфіскувати віртуальні валюти, які були незаконно отримані в ході кримінальних правопорушень, так само, як вони можуть конфіскувати інші незаконно отримані активи. Уряд вже має на зберіганні певну кількість біткоїнів, які він вилучив під час кримінальних розслідувань, хоча їх вартість не розголошується. У рамках кримінального розслідування, переданого до Апеляційного суду Антверпена 10 листопада 2016 року, поліція конфіскувала 3,54 біткоїна у наркоторговця. Щоб подивитись на це в перспективі, Федеральне бюро розслідувань США (ФБР) наразі є другим за обсягом власником біткоїнів у світі з приголомшливою загальною сумою у 144 000 біткоїнів.
Виникає питання: що може чи має робити уряд з такою сумою віртуальних валют?
Чи варто їх позбавитись, і якщо так, то коли їх продати? 2 березня 2018 року Коен Метсу запитав у Міністерства юстиції, скільки біткоїнів уряд конфіскував із січня 2015 року та чи зазнав уряд збитків від конфіскованих біткоїнів після їх конфіскації. З огляду на волатильність віртуальних валют, це важливе питання, зважаючи на те, що вартість біткоїнів, які зараз є в ФБР, під час історичного максимуму в грудні 2017 року досягали $2,8 мільярдів, а коли біткоїн досяг нового історичного максимуму в приблизно 65 000 доларів США в квітні 2021 року, вони коштували вже приблизно $9,36 мільярдів, але потім втратив приблизно 50 відсотків від своєї вартості в наступні місяці.
За даними міністерства юстиції, бельгійська прокуратура обробляє сотні файлів, що стосуються віртуальних валют, і щонайменше у 10 випадках віртуальні валюти
були конфісковані.
Водночас, у відповіді Мін’юсту на депутатське звернення не йдеться про фактичну конфіскацію таких віртуальних валют, а лише про те, що «закон про місію та склад Центральної організації з арешту та конфіскації активів (COIV), передбачає, що COIV може керувати конфіскованими віртуальними цінностями». Крім цього нового закону, також можна було б продати віртуальні валюти на підставі статтей 28 та 61, Розділу 2 Кримінально-процесуального кодексу, який дозволяє продаж певних активів, які підлягають обміну (вартість яких можна легко визначити) і збереження яких призведе до зниження вартості.
IX. ОПОДАТКУВАННЯ
Кількість власників криптовалюти різко збільшується, і, за оцінками, майже 46 мільйонів користувачів володіють біткоїнами в 2021 році. Через значні коливання цін власники криптовалюти можуть одержати значні прибутки (або втрати) від своїх початкових інвестицій. Наприклад, той, хто купив один біткоїн 1 січня 2017 року за 950 євро і продав його приблизно за 54 000 євро в квітні 2021 року, одержав би 53 050 євро прибутку. Навпаки, той, хто купив один біткоїн у квітні 2021 року приблизно за 54 000 євро і продав його в червні 2021 року за 29 000 євро, зазнав би збитків у 24 000 євро. Криптовалюти піднімають важливі питання оподаткування, особливо щодо податку на доходи фізичних осіб та ПДВ.
i. ПОДАТОК НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ
Приріст капіталу, отриманий резидентом Бельгії від продажу криптовалют, не розглядається в бельгійському податковому кодексі 1992 року. Чинні правила дають змогу податковій адміністрації оподатковувати прибуток від криптовалюти як професійний дохід або як сукупний дохід. Якщо професійною діяльністю особи є торгівля криптовалютами, прибуток, отриманий від цієї роботи, буде оподатковуватися як професійний дохід, і, отже, підлягатиме прогресивним податковим ставкам, які коливаються в Бельгії від 25 до 50 відсотків.
Якщо, навпаки, резидент Бельгії одержує прибуток від операцій із криптовалютою за межами своєї професійної діяльності, він або вона отримає звільнення від податків на ці прибутки, але лише за умови, що транзакція відбувається в межах свого приватного маєтку. Стаття 90,1° Кодексу з податку на прибуток дійсно передбачає загальне звільнення від оподаткування приросту капіталу, отриманого на приватних активах платника податку (до яких належать цінні папери або валюти, такі як криптовалюти, а також матеріальні активи та нерухомість) за умови, що вони є результатом нормального управління його чи її приватним багатством.
Питання про те, чи вважається операція здійсненою в рамках цього нормального
управління, ґрунтується виключно на фактах.
Якщо прибуток, отриманий від інвестицій у криптовалюту, отриманий поза межами цього звичайного управління або отриманий від спекулятивних операцій, він буде оподатковуватися як сумарний дохід, отже, за фіксованою ставкою 33 відсотки. Мабуть, було б надмірно робити висновок, що інвестиції в криптовалюти
завжди є спекулятивними, оскільки вони нестабільні, і відповідно це передбачає певний рівень ризику. Спекулятивний характер інвестицій у криптовалюти завжди
необхідно оцінювати з урахуванням усіх фактів у кожному окремому випадку. Показниками спекуляцій можуть бути, наприклад, дуже короткий термін інвестицій, повторення операцій із криптовалютою, фінансування інвестицій у криптовалюту з допомогою позик або інвестування великих сум грошей (порівнюючи з вартістю всього майна бельгійського резидента).
Оскільки є велика сіра зона між спекулятивним світом і звичайним управлінням власністю, на практиці платники податків часто звертаються до податкових постанов, щоб отримати юридичне роз›яснення щодо податкового режиму прибутків, отриманих від їхніх приватних активів (наприклад, акцій). Те ж саме стосується прибутків від криптовалюти. Як практичний приклад, 5 грудня 2017 року Комісія Бельгії ухвалила рішення щодо оподаткування приросту капіталу студента, який розробив програмне забезпечення, яке автоматично торгує криптовалютами.
Комісія постановила, що прибуток, отриманий від продажу біткоїнів через розроблене програмне забезпечення, «не має вважатися професійним доходом у розумінні статті 23 Податкового Кодексу Бельгії, але, з огляду на їхній спекулятивний характер, оподатковується як сукупний дохід у значенні статті 90(1) Податкового Кодексу Бельгії». Нещодавно Комісія пролила додаткове світло на податковий режим прибутків від криптовалют. Вона опублікувала запитальник щодо віртуальних валют, яку платник податків повинен заповнювати, коли він або вона подає заявку на переказ віртуальних валют.
Список містить 17 детальних і різноманітних запитань, від суми, вкладеної у віртуальні валюти, до частоти операцій та поточної професійної діяльності платника податків, а також повідомлення в соціальних мережах про його діяльність у групах віртуальних валют. На підставі відповідей, наданих платником податків, Комісія оцінить, чи можна вважати інвестицію в криптовалюту здійсненою в рамках звичайного управління його приватною власністю. Додаткову інформацію щодо позиції Комісії видно з її бюлетеня №3.134 У ньому Комісія уточнила, що «завжди оцінюватиме кожну заявку та подання окремо в кожному випадку». Разом з тим, Комісія стверджує, що «з огляду на попередні заявки, які вже були подані, вона вважає, що інвестиції у віртуальні монети, як правило, мають спекулятивний характер, і що таким чином дохід від цих інвестицій є сукупним доходом відповідно до статті 90,1° Податкового Кодексу (або професійний дохід, якщо дохід реалізується в контексті професійної діяльності)». З останнього речення можна зробити висновок, що надалі Комісія ухвалить загальну політику, згідно з якою інвестиції в криптовалюти, як правило, вважатимуться оподатковуваними або як професійний дохід, або як сукупний дохід. Наразі, з огляду на те, що інформацію про придбання віртуальної валюти та торговельну діяльність можна знайти лише онлайн на біржовому рахунку або криптовалютному гаманці користувача (замість банківського рахунку), податкова адміністрація, безсумнівно, зіткнеться з деякими практичними труднощами в отриманні інформації або оцінці того, чи платник податків повністю розкрив всю відповідну інформацію.
ii. ПДВ
Суд Європейського Союзу (CJEU) 22 жовтня 2015 року виніс рішення у відповідь на
запит Шведського Верховного адміністративного суду з проханням надати роз›яснення щодо того, чи здійснення операції на біржовій платформі віртуальних валют для обміну традиційної валюти на віртуальну валюту, або навпаки, підлягає оподаткуванню ПДВ.
CJEU спочатку пояснив, що обмін різними платіжними засобами є постачанням
послуг. По-друге, він заявив, що обмінна операція за участю віртуальної валюти
є платною послугою. Згодом він сфокусував увагу на питанні, чи це платне постачання послуги може підпадати під одне зі звільнень від сплати ПДВ.
Суд постановив, що застосовується звільнення, передбачене статтею 135(1)(e) Директиви про ПДВ. На думку Суду, це звільнення для операцій із валютою, банкнотами та монетами, які використовуються як законний платіжний засіб, також поширюється на нетрадиційні валюти. Суд наголосив, що тлумачити це положення як таке, що включає лише операції з традиційними валютами, суперечило б контексту та цілям статті 135(1)(e) Директиви про ПДВ, оскільки операції з використанням нетрадиційних валют, які були погоджені сторонами для операції, також є фінансовими операціями. Застосовуючи це рішення до цієї справи, операції в біткоїн не мають іншої мети, окрім як використовувати його як засіб платежу.
У цьому рішенні CJEU проклав шлях до позитивного майбутнього для покупок біткоїнів на біржах в Європейському Союзі. Після цього рішення європейці можуть
продовжувати купувати біткоїни, використовуючи традиційну валюту, не сплачуючи ПДВ за ці операції.137 З огляду на те, що ПДВ є формою податку ЄС, будь-які операції, пов’язані з віртуальними валютами, мають розглядатися відповідно до рішення CJEU, включно з операціями, що здійснюються. в Бельгії. Ми сподіваємося, що цей підхід буде прийнято країнами за межами Європейського Союзу, тим самим ще більше гармонізуючи підхід до оподаткування операцій із віртуальною валютою.
X. ІНШІ ПИТАННЯ
i. ЗАКОН ПРО ЗАХИСТ ДАНИХ
З моменту набуття чинності Загального регламенту про захист даних (GDPR), деякі вчені та оглядачі наголошували на фундаментальному парадоксі між GDPR і технологією блокчейн. У той час як GDPR має на меті захистити громадян ЄС від порушення конфіденційності та витоку даних, технологія блокчейн була розроблена таким чином, щоб дані могли розміщуватись в розподіленому реєстрі непідкупним способом і бути доступними для громадськості. Формулювання GDPR і технології блокчейн викликає кілька питань щодо сумісності.
Одне з питань стосується певних прав доступу суб’єкта даних. Стосовно права на забуття, GDPR говорить, що «суб›єкт даних має право отримати від контролера видалення персональних даних, що стосуються його чи її», і стосовно права на уточнення даних, щодо якого встановлено, що «суб’єкт даних має право отримати від контролера без невиправданої затримки виправлення неточних персональних даних, що стосуються його чи її».140 Питання в цьому контексті полягає в тому, як особа може скористатися цими правами, якщо його чи її персональні дані зберігаються в блокчейні, в той час як він розроблений таким чином, щоб бути незмінним? Отже, стає можливим, що персональні дані, які містяться в смартконтрактах або в операціях з віртуальною валютою, не можуть бути стерті або виправлені, тим самим порушуючи права суб’єкта даних відповідно до GDPR.
Друге питання стосується передачі персональних даних до сторін, що знаходяться поза межами Європейської економічної зони (ЄЕЗ). У статті 44 GDPR зазначено, що персональні дані можуть бути передані в країну за межами ЄЕЗ, лише в тому випадку якщо права передбачені GDPR захищені в цій країні. Не зрозуміло, як можна виконати це зобов’язання, якщо операції з віртуальними валютами через технологію розподіленої мережі мають підтверджуватися іншими користувачами (нодами), які можуть перебувати за межами ЄЕЗ, а до інформації в блокчейні може отримати доступ будь-хто, хто має підключення до Інтернету, з будь-якого місця у світі.
Хоча як GDPR, так і технологія блокчейн є багатообіцяючими ініціативами, певні зобов’язання відповідно до GDPR можуть створити деякі проблеми для компаній, які впроваджують технологію блокчейн, або для компаній, які займаються віртуальними валютами. Разом з тим, ми сподіваємося, що необхідні (технічні) рішення для розв›язання цих проблем будуть вчасно запроваджені.
іi. ЗАКОН ПРО АВТОРСЬКЕ ПРАВО ТА NFT
NFT або невзаємозамінний токен — це одиниця даних, що зберігається в блокчейні, яка засвідчує цифровий або фізичний актив як унікальний і не взаємозамінний (non fungible). NFT може представляти різноманітні активи, включно із фотографіями, відео, аудіо, витворами мистецтва та іншими типами цифрових файлів (напр., цифровий файл фізичного активу). NFT можна торгувати і він може містити інформацію про те, як такий актив можна використати, копіювати або відобразити. Наприклад, Джек Дорсі нещодавно продав перший твіт, який він коли-небудь зробив у Twitter, як NFT за 2,9 мільйона доларів. Після цього NFT відстежуються у блокчейнах, щоб надати власнику підтвердження права власності, яке відмінне від авторських прав.
Справа в тому, що NFT піднімає цікаві питання щодо законодавства про авторське право на (цифрові) твори у формі NFT. У Бельгії твір захищається законом про авторське право, якщо він є оригінальним (тобто, коли він є результатом власної інтелектуальної творчості автора). Передача твору (що розуміється як матеріальний об’єкт) не означає передачу (нематеріальних) авторських прав на такий твір (якщо це прямо не передбачено відповідно до правил, що застосовуються до передачі авторських прав). Отже, право власності на NFT не надає власнику автоматичне право здійснювати дії, які обмежені авторським правом. Загальні правила бельгійського законодавства про авторське право застосовуються також і до таких (цифрових) творів. Право перепродажу відповідно до бельгійського законодавства про авторське право становить особливий інтерес для перепродажу NFT у блокчейні. У ситуації, коли власник NFT не є оригінальним автором твору, це дійсно відкриває право автору оригінального твору вимагати частку від ціни кожного наступного успішного перепродажу NFT, що включає його чи її роботу, за певних умов, навіть якщо автор не володіє NFT.
XI. ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ
Щоразу, коли правова невизначеність перешкоджає розвитку та прийняттю віртуальних валют, органи влади та ринкові регулятори мають надавати необхідні роз’яснення або приймати нові нормативні акти, які збалансують права та інтереси всіх учасників ринку віртуальних валют. Як обговорювалося раніше, бельгійська влада незабаром запровадить спеціальне законодавство щодо діяльності бірж віртуальних валют та постачальників послуг з обслуговування портфеля і контролю за ними. Проте, все ще залишаються інші невизначеності, які потрібно вирішити.
Можна стверджувати, що ця законодавча інерція пояснюється дуже обмеженим інтересом бельгійських інвесторів до біткоїна та інших віртуальних валют у порівнянні з інвесторами в інших юрисдикціях, дружніх до фінансових технологій, таких як Швейцарія та Німеччина. Тим не менш, ця позиція поступово змінюється з огляду на ширше прийняття віртуальних валют, що також відображається у зростанні кількості депутатських запитів, що стосуються віртуальних валют, за останні роки, і які були більш детально обговорені вище. З огляду на транснаціональний характер віртуальних валют, як глобального явища, ми вважаємо, що віртуальні валюти найкраще регулюються транснаціональними або міжнародними інструментами. ЄС, через AMLD5, вже вжив заходів щодо боротьби з відмиванням коштів, і Валдіс Домбровскіс, виконавчий віцепрезидент Європейської Комісії, оголосив про свій намір запропонувати нове законодавство ЄС у цій сфері. Однак, окрім AMLD5, немає спеціального законодавства, яке б розглядало (можливості чи загрози) криптовалюти. З огляду на транснаціональний
характер віртуальних валют, малоймовірно, що бельгійська влада самостійно виступатиме з ініціативами щодо їхнього регулювання. Що стосується Закону про ПВК, то стимулом, ймовірно, буде Європейський Союз, чиї законодавчі інструменти будуть транспоновані в бельгійське законодавство.
Цікаво також зазначити, що віртуальні валюти регулярно обговорюються протягом багатьох років на рівні G20. Деякі країни G20 навіть зазначили, що запровадження регулювання віртуальних валют є їхнім пріоритетом на найближчі роки.
